Азартні ігри: українці проти

Лише 24% опитаних українців вважають себе азартними людьми. 75% вважають, що їм не притаманна така риса. Азартних більше серед містян, чоловіків, молодших осіб, працюючих та більш освічених.
46% опитаних позитивно ставляться до азартних ігор, які не передбачають грошових ставок або виграшів. Найкраще ставлення до такого виду розваг на Півдні. Також більш прихильні до них мешканці міст, чоловіки, молодші опитувані та більш забезпечені. Водночас, до ігор на гроші позитивно ставляться лише 11%. Загалом чим вищий рівень освіти та доходи, тим краще ставлення до подібних занять.
Понад 70% вважають, що азартні ігри можуть призвести до залежності, ще кожен п’ятий швидше згоден з цією думкою. Водночас лише 2-4% опитаних зазначили, що вони особисто або їхні родичі потрапляли у таку залежність.
74% вважають, що у випадку потрапляння в залежність від азартних ігор відповідальність в першу чергу за це несе сама людина. 22% говорять, що відповідальність повинен нести організатор таких розваг.
67% вважають, що повнолітня людина має право грати в азартні ігри на гроші, 27% мають протилежну думку. Чоловіки, ті, хто мешкають у містах, молодші чоловіки, більш освічені та заможніші сильніше переконані у тому, що повнолітня людина має право самостійно вирішувати грати, чи не грати їй у азартні ігри.
Серед азартних ігор найбільш прихильно ставляться до лотерей – 32% підтримують такий вид занять, водночас 60% не підтримують. До ставок у букмекерських конторах позитивно ставляться 17%, негативно – 76%. До гри в казино позитивно відносяться 13%, негативно – 83%. До інтернет-казино – 8% та 86% відповідно, гри в карти на гроші − 8% та 88%, ігрових автоматів − 7% та 91%. Чим старші опитувані та чим нижчий їхній достаток, тим гірше ставлення до різного виду азартних ігор.
Про заборону грального бізнесу в Україні знають 87% опитаних, не знають – 13%. Підтримують цю заборону 73%, не підтримують 22% опитаних. Тих, хто підтримує її, більше серед старших, жінок та менш заможних.
Водночас оцінка наслідків заборони грального бізнесу протилежно різниться від підтримки її заборони. Лише 17% вважають, що вона виявилася успішною, натомість 71% говорять, що вона була скоріше або цілком неуспішною. 79% вважають, що заборона сприяла переходу цього виду діяльності у тіньовий сектор економіки (13% так не вважають), 57% вважають, що вона привела до зменшення надходжень до державного та місцевого бюджетів (27% так не вважають). 43% стверджують, що заборона грального бізнесу призвела до зменшення кількості робочих місць, водночас майже стільки ж мають протилежну думку. Майже половина переконані, що такі дії держави жодним чином не вплинули на зменшення кількості людей, які витрачають гроші на азартні ігри (40% мають іншу думку). 57% вважають, що заборона не сприяла зменшенню кількості залежних від азартних ігор людей. Водночас 33% висловили протилежну твердження.

Поділитись:
НА ГОЛОВНУ

Варто подивитись:

Загрузка...