Шахтарська праця завжди була наповнена особливим духовним змістом. Це не просто піт та сльози, колосальні зусилля і непорушна самовідданість, честь і професіоналізм. Спускаючись у шахту, шахтар залишає на поверхні весь свій страх, тому що під землею йому зовсім немає місця. Бере з собою надію і любов, бо знає, що це те єдине, яке не залишить його навіть там, під землею. І йде робити свою справу.
Гірницька справа завжди вимагала мудрості і хороших продуманих рішень. Вона не терпить легковажності і не прощає помилок. За даними проекту DilovaMova.com на території Київської Русі початок гірничої справи було покладено вже у другій половині XV століття. Перша експедиція в Печерський край для пошуків корисних копалин вирушила за наказом Великого князя московського Івана III у 1491-му році. Перегортаючи історію, зазначаємо, що гірнича справа до кінця XIX століття посіла одне з центральних місць в ряду інших ключових галузей промисловості.
В Україні цей День був закріплений відповідно до нового законодавства по Указу Президента України від 16-го серпня 1993-го року № 304/93, продовжуючи святкуватися щорічно в останню неділю серпня.
Для гірницьких районів і міст День шахтаря давно став одним з головних свят.
У 2018 році День шахтаря припадає на 26 серпня.

Більше новин на: Яворів Інфо