День святого Юрія

Цей день у нашого населення завжди у великій пошані. Вважається, що на Юрія “весна сходить на землю”, а сам святий цього дня “відмикає землю”.

Великомученик Георгій (Юрій) Побідоносець походить з Каппадокії, як і святий Василій Великий і святий Григорій Богослов, він виріс у християнській родині – його батько прийняв мученицьку смерть за Христа, а мати, переселившись до Палестини, виховала сина у благочесті та християнському смиренні.

Молодий Юрій поступив на службу до римського війська і за свою хоробрість та відвагу у битвах був відзначений імператором Диоклітіаном (284 – 305) і прийнятий до його охорони як один із старших воєначальників. Доблесть Юрія стала підставою величати його у піснеспівах воїном Христового воїнства.

Імператор Диоклітіан, який багато зробив для відродження римської могутності, добре розумів яку небезпеку несе для язичницької цивілізації віра у Спасителя, тож за останні роки правління особливо посилив гоніння на християн і заохочував до цього всіх правителів. Святий Юрій, довідавшись про це рішення імператора, роздав бідним все своє майно і відпустив на волю рабів.

Імператор, здивований пристрасною промовою відважного воїна, вмовляв не нищити свого життя і принести жертву язичницьким богам за римським звичаєм. Проте Юрій відмовився відректися Христа і за це був ув‘язнений. З цього моменту розпочався період великих випробувань і страждань відважного християнина, який вирішив не зраджувати своїх ідеалів навіть перед лицем смерті.

Від цього моменту почали творитися чудеса, що свідчили про обраність Юрія – смертоносна сталь списів ставала м‘якою і гнулася від доторку з тілом святого, а після жорстоких знущань, коли імператор вважав святого мертвим – довкола потемніло, вдарив грім і пролунав голос з неба «Не бійся, Георгій, Я з тобою».

Після цих слів святий мученик став зціленим, всі довколишні переконалися у чуді і багато повірило у Животворящого Бога християн.

За переказом, імператор став ще жорстокішим і не втрачав надії зламати святого: його на три дні закопували у глибокому рові з вапном, взували у залізні чоботи з ропеченими гвіздками, били воловими сухожиллями так, що тіло і кров змішувались із землею. Проте мужній страждальник, укріплений силою Божою, залишався непохитним. Навіть чаша із смертельною отрутою не впливала на святого, який надалі звеличував і славив Істинного Господа.

Великомученик Юрій стверджував, що віруючий у Христа перенесе будь-які муки і здатен творити діла, які творив сам Христос – “Сліпих просвіщати, прокажених очищати, глухим подавати слух, виганяти бісів, воскрешати померлих”. Почувши це, імператор звелів святому здійснити найбільше чудо, непідвладне язичницьким волхвам – воскресити померлого. Коли святого Юрія підвели до гробниці, він прорік: “Господи! Покажи, що Ти Бог Єдиний по всій землі, нехай пізнають Тебе, Всесильного Господа. Чудо здійснилося.

Проте навіть такі чудесні звершення не стримали імператора. Він і надалі утримував святого в темниці, хоч народ ридав і прославляв Істинного Бога, просячи прощення за гріхи, а від святого Юрія отримуючи зцілення і поміч.

Імператор наказав вбити святого Юрія. Це сталося 23 квітня 303 року, в цей день йому не було і 30 років. Поспішаючи поєднатися з воїнством Небесним, він ввійшов в історію Церкви як Побідоносець і з цим іменем прославився від початку християнства.
У день святого Юрія відбуваються традиційні обходи полів: громада у повному складі іде в поле і там священик відправляє молебень, а люди проказують спільні молитви за врожай. На Юрія існує звичай обливати водою пастуха, щоб накликати дощ.

Проте основний захід цього дня — це перший в році вигін худоби на пасовисько. Женуть худобу цього дня свяченою вербою — галузкою, що її святили на Шуткову неділю. За народнім віруванням, у день святого Юрія звірята з одного гнізда сходяться докупи і розмовляють між собою, а потім знову розбігаються світами. Існує повір’я, що “не годиться в цей день відбирати у звіра те, що він схопив, бо то йому святий Юрій призначив”, кажуть, що “вовк — то Юрковий собака”.

У народі вірять, що в день святого Юрія починає співати соловейко і вперше кує зозуля. Дівчата в цей день ворожать на женихів. Почувши зозулю, дівична питає, чи довго їй залишатися в батьковій господі. Якщо зозуля більше не куватиме, то дівчина цього року вийде заміж. Якщо куватме, то треба рахувати, скільки разів, — стільки років ще чекати їй заміжжя.

Народні прикмети:
Як дощ на Юр’я, то буде хліб і в дурня.
Якщо в день святого Юрія сховається в житі ворона, то буде врожайне літо, а як горобцеві по коліна, то буде лиха година.
Якщо чути голос птаха або гримить під час молебня в полі — погана прикмета на врожай. Редьку треба сіяти на Юрія — соковита буде.
Як на Юрія стала буря, то буде мокре літо. На Юрія дощ — на худобу легкий рік.
Як ґава до Юр’я у житі сховається, то буде жито. На Юрія мороз — уродиться овес.
Коли до Юрія закує зозуля на голе дерево, то буде голодне літо, а як на піст, то буде поліття.
Як хто, вперше почувши зозулю, має гроші в кишені, то матиме гроші цілий рік.
Після Юрія не можна сіяти маку, гарбузів і кукурудзи, бо пізно і майже нічого не вродить, малий врожай буде.
Закувала зозуля до Юрія — на поганий врожай.

Більше новин на: Яворів Інфо

Поділитись:
НА ГОЛОВНУ

Варто подивитись:

Загрузка...