День жалоби за жертвами операції “Вісла”

28 квітня 2017 року – відзначення 70-тих роковин сумнозвісної операції “Вісла” – депортації 140 000 українців з етнічних земель Лемківщини, Надсяння, Підляшшя, Холмщини. Цю дату оголошено у Львівській області Днем жалоби за жертвами операції “Вісла”.
Цього дня буде приспущений Державний Прапор України з чорними стрічками на будинках та спорудах органів державної влади, державних підприємств, установ та організацій району та обмежені розважальні заходи.
З початком сьогоднішньої російсько-української війни слово «переселенець» знову увійшов до лексикону українців. В українському суспільстві з’явилась нова категорія людей – ті, хто був змушений покидати свої домівки двічі: у 1944 р. та у 2014 р.
28 квітня 1947 року почалась операція польського комуністичного режиму проти етнічних українців. Операція „Вісла” полягала в насильницькій депортації українців з Лемківщини, Посяння, Підляшшя і Холмщини, які до 1945 року належали Німеччині.
Переселення українців з їх етнічних територій, яке мало за умовами угоди з урядом Радянського Союзу носити виключно добровільний характер, проводилось найчастіше примусово та із застосуванням військової сили. Польські адміністративні органи застосовували найрізноманітніші засоби для зростання масштабів переселення – позбавлення прав українців на землю, ліквідації рідного шкільництва, культурно-освітніх установ, греко-католицької церкви та інші.
Переселення і масові репресивні акції польського уряду щодо українського цивільного населення викликали закономірну рішучу протидію національно-патріотичних сил – Української Повстанської Армії та націоналістичного підпілля Організації Українських Націоналістів на території Закерзоння, що становило серйозну загрозу для існування тоталітарного режиму в цілій Польщі. В цих умовах польська комуністична влада, продовжуючи свою антиукраїнську політику, вирішила повністю виселити українське населення з його етнічних земель і розпорошити українську національну меншину в Польщі.
Офіційним приводом до початку операції „Вісла” стала загибель 28 березня 1947 року в бою з відділом УПА заступника міністра оборони Польщі генерала К.Свєрчевського.
В цей же день керівництво Польщі прийняло рішення про цілковиту депортацію українського населення у новостворені на колишніх німецьких землях воєводства – Вроцлавське, Гданське, Ольштинське, Познанське і Щецінське.
28 квітня 1947 о 4.00 годині ранку шість польських дивізій та відділи Корпусу Безпеченьства Публічного (відділ безпеки) оточили місцевості, на яких компактно проживало українське населення. В цей же час відділи НКВС і чехословацької армії заблокували східні і південні кордони Польщі від Бреста до Нового Сончу.
Депортаційні заходи проходили в три етапи:
1-й – з 28 квітня до 15 червня 1947, коли проводиося виселення українців з повітів Лісно, Сянік, Перемишль, Ясло, Коросно, Любачів, Горлиці, Ярослав;
2-й – до 30 червня 1947, коли проводилося виселення українського населення з повітів Новий Сонч, Новий Тарг, Томашів Любельський, Грубешів.
Протягом 3-ого етапу (до кінця жовтня 1947) виселено українців з решти повітів Закерзоння.
На 31 липня 1947 року, за польськими даними, було переселено 140 575 осіб, ув’язнено в концтаборі Явожно 3800 чоловік, убито 655 чоловік, заарештовано 1466 членів українського руху Опору.
Сьогодні двосторонні відносини між Україною і Польщею розвиваються в рамках тісної співпраці, проте, нам не варто забувати про цю сторінку в історії нашого народу.
18057823_10155094077805390_6812407435200402769_n

Поділитись:
НА ГОЛОВНУ