Станом на 19 лютого 2014 року на Майдані Незалежності продовжувалися розпочаті днем раніше вуличні бої між активістами Євромайдану з одного боку та правоохоронними органами та криміналітетом з іншого.
В той час, коли офіційні силовики на чолі з спецпідрозділом «Беркут» штурмували площу в лоб з боку Європейської площі та вулиці Інститутської, озброєні автоматами тітушки намагалися оточити майданівців з іншого боку.
Так у ніч з 18 на 19 лютого в центрі Києва невідомими особами з вогнепальною зброєю було скоєно ряд злочинів. Самим резонансним з них стало вбивство журналіста газети «Вести» В’ячеслава Веремія на розі вулиць Володимирської та Велико Житомирської. Його витягнули з машини таксі, побили та застрелили. Крім нього в цьому ж місці від куль злочинців загинули ще мінімум двоє протестувальників, багато людей отримали вогнепальні поранення. На Борщагівці невідомими був розстріляний пост ДАІ, загинули двоє міліціонерів. Крім вбивств були зафіксовані масові випадки мародерства. Зокрема були пошкоджені 30 автомобілів швидкої допомоги, що доставляли поранених активістів до лікарень.
Як пізніше встановило, слідство ці злочини здійснювали спеціально завезені в столицю групи тітушок завданням яких було залякування киян та придушення протестів. Для цього, зі складів МВС їм на руки було видано більше 500 одиниць вогнепальної зброї та інших спецзасобів.
До ранку 19 лютого ситуація зі штурмом Майдану зайшла в глухий кут. Силовикам вдалося просунутися до стели Незалежності, але через брак боєприпасів та зтому вони були змушені зупинитися. Переговори Віктора Януковича з лідерами опозиції також нічого не дали.
За рахунок новоприбулих бійців майданівцям вдалося до обіду відбити частину площі та закріпитися по її периметру. Також їм вдалося зайняти декілька будівель. До кінця дня активних спроб штурму з боку силовиків більше не було. Станом на 19 лютого загинули 16 майданівців та 11 представників міліції.
Зрозумівши, що міліцейськими ресурсами не вдасться розправитися з протестувальниками, Янукович робить спробу залучити збройні сили до придушення акцій протесту. Так, 19 лютого 2014 року Віктор Янукович звільняє начальника Генерального штабу ЗСУ генерал-полковника Володимира Заману, який відмовився виконувати злочинний наказ про залучення військ, та призначає на цю посаду Юрія Іл’їна, до того командувача Військово-Морськими Силами ЗСУ. Як виявилося пізніше Іл’їн був агентом ФСБ, в процесі окупації Криму він одразу перейшов на бік окупанта та переховувався на ворожій військовій базі.
Пізніше, журналістам вдалося отримати копію секретної шифрограми розісланої 20 лютого 2014 року військовим частинам за підписом Юрія Іл’їна. В ній наказувалося таким військовим частинам як 25-та окрема повітряно-десантна бригада (Дніпропетровськ), 79-та окрема аеромобільна бригада (Миколаїв), 73-ій морський центр спеціального призначення (Очаків) та 1-ша окрема бригада морської піхоти (Феодосія) з’єднатися та придушити Майдан зброєю. Для цього планувалося залучити 2,5 тисяч військових.
19 лютого, ще один ворожий агент, тодішній в.о. міністра оборони Павло Лебедєв віддав наказ відправити 500 десантників 25-ї окремої повітряно-десантної бригади (м.Дніпропетровськ) на Київ. Потяг з військовими, які в повній бойовій готовності зі зброєю їхали на Київ був заблокований активістами. Військові були змушені повернутися в місце постійної дислокації. Також в цей день перекинулася вантажівка з військовими, що їхали на Київ, загинуло 4 десантника.
Спробою залучити Збройні сили України для придушення протестів Янукович та його поплічники грубо порушили Конституцію, оскільки введення режиму надзвичайного стану належить виключно до компетенції парламенту. Крім цього це могло спричинити справжній громадянський конфлікт на території всієї держави.
Більше новин на: Яворів Інфо
