21-25 квітня 1944 році в урочищі Гурби на Рівненщині тривав бій південної групи УПА-Північ “Богун” під командуванням Петра Олійника “Енея” та з’єднання “Холодний Яр” УПА-Південь проти військ НКВД, який закінчився тактичною поразкою радянських військ та виходом з оточення українських повстанців.
З боку УПА у цьому бою брали участь відділ південної групи УПА-Північ “Богун” під командою Петра Олійника -“Енея” та з’єднання УПА-Південь під командуванням Василя Кука-“Леміша”. Загалом сили повстанців разом з місцевими селянами становили неповних п’ять тисяч бійців. В арсеналі південної групи УПА було дві батареї гармат різних систем і кілька мінометних ланок.
Опис бою під Гурбами було надруковано у газеті Крайового Осередку Пропаганди ОУН «На зміну» за липень 1950 р. В газеті детально описано бій, а також зазначено втрати обох сторін: «…в боях під Гурбами згинуло 80 повстанців, в тому числі 60 безсмертних сторчанівців. Большевицькі втрати начислюють понад 800 вбитими і багато ранених…».
Також, одним із головних повстанських документів, що збереглися до нашого часу є доповідь майора УПА Косенка. В доповіді вказується про 600 вбитих та 500 поранених більшовиків. Втрати самих постанців становлять 80 осіб вбитими та 40 пораненими. У зведенні повстанського штабу використовуєтсья фраза «То були Крути, а це — Гурби…».