На 89-му році життя відійшла у вічність відома львів’янка, український археолог, бібліотекознавець, доктор історичних наук, професор Лариса Іванівна Крушельницька.
Сьогодні, 13 листопада, у Львові о 19.00 на вул. Коперника, 40 А у приміщенні Українського товариства охорони пам’яток історії та культури відбудеться парастас за Ларисою Іванівною Крушельницькою.
Чин похорону розпочнеться завтра о 12 годині, у церкві Святої Трійці, у Львові. Поховають Ларису Крушельницьку на Личаківському цвинтарі у родинному гробівці (поле 23).
Довідка
Лариса Іванівна Крушельницька — єдина в світі жінка-археолог, яка організувала й успішно провела понад 50 археологічних експедицій, підсумком яких стали 206 наукових досліджень, з яких понад 170 опубліковані — зокрема, 8 монографій. Вона відкрила і дослідила близько 60 пам’яток минулого, що принесли їй визнання як в Україні, так і за кордоном.
Наукові інтереси Л. І. Крушельницької охоплюють широке коло проблем археології бронзової і ранньозалізної доби Центральної та Східної Європи. Широкомасштабні дослідження пам’яток цього періоду, вперше проведені на території Північно-Східного Прикарпаття і Західної Волині, збагатили археологічну науку численними новими джерелами. Вона вперше провела розкопки в гірських районах Карпат, де виділила низку виробничих осередків соляного виробництва, масштаб якого мав у стародавні часи велике економічне значення.
Визначним внеском Л. І. Крушельницької є обґрунтування нею феномену розвитку земель Прикарпаття і Волині як контактної зони і периферійної території щодо етнокультурних масивів Східної та Центральної Європи. Концептуально важливе наукове значення мають дослідження Крушельницької на території Середнього Подністров’я і виділення нею Непоротівської групи пам’яток, яка репрезентує західні окраїни Чорноліської культури.
Широкого міжнародного резонансу набули також її спогади, публіцистика й особливо діяльність на посаді директора Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України.
Л.Крушельницька є почесним директором ЛНБ ім. В.Стефаника, головою археологічної комісії Наукового товариства ім. Шевченка, членом наукового товариства «Український історик» (США), членом Львівської організації ЮНЕСКО.
