21 листопада 2013 року в центрі Києва відбулась перша мирна акція протесту проти призупинення процесу євроінтеграції України урядом В.Януковича. Як виявилося пізніше – це був перший день Революції гідності яка назавжди змінила Україну.
Приводом для початку мирних акцій протесту в центрі Києва стало рішення Кабінету Міністрів України на чолі з Миколою Азаровим про призупинення процесу підготування до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Дане рішення було прийнято за декілька днів до Вільнюського саміту східного партнерства де Предидент України Віктор Янукович мав підписати угоду про асоціацію. Уряд аргументував своє рішення погрозами Московії ввести економічні санкції проти України у випадку підписання асоціації з ЄС.
Реакція українського громадянського суспільства на дане рішення уряду була миттєвою. Вже о 16:00 соціальні мережі вибухнули з закликами збиратися в центрі столиці та розпочинати акції протесту. Близько восьмої години вечора в мережі facebook з’явився пост журналіста Мустафи Найєма в якому той запропонував зібратися на Майдані незалежності. Небайдужі активісти за допомогою соцмереж скоординували дії і домовилися зібратися на Майдані в 22-й годині.
В перший день Євромайдану 21 листопада в центрі столиці зібралось близько тисячі протестувальників, хоча лідери проєвропейських політичних сил анонсували початок акції протесту на 24 листопада. Акція була мирною, до неї одразу ж долучилася частина народних депутатів, відомі громадські діячі та лідери опозиційних сил Арсеній Яценюк, Віталій Кличко та Олег Тягнибок.
Протестувальники використовували українську та європейську символіку та співали гімн України. Згодом вони спробували підійти до адміністрації президента, але прохід на вулицю Банкову був заблокований міліцією. Після цього Юрій Луценко закликав людей розійтися і прийти завтра о 22 годині але частина протестувальників залишилася ночувати на майдані, і таким чином протестна акція стала безстроковою та тривала майже три місяці, аж до повалення режиму Януковича.