Спалювання сухих рослинних залишків стало для наших громадян настільки звичним, що практично не звертається увага на те, якої шкоди ці дії завдають довкіллю, життю та здоров’ю людей.
При згоранні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється майже 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, важкі метали та низка канцерогенних сполук. З димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для нашого організму речовин. Додаткова проблема полягає в тому, що із сухою травою та опалим листям, як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згоранні, скажімо поліетиленового пакету, в повітря йде до 70 різноманітних хімічних сполук , більшість з яких отруйні для людини. Саме вони стають причиною дертя в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від горіння пластикового сміття містить канцерогенні полі циклічні вуглеводні. Постійно подразнючий димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.
Дуже часто спалювання сухих рослинних залишків призводить до великомасштабних пожеж. Швидкість поширення вогню надзвичайно висока, тому локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко.
Не рідко пора випалювання рослинних залишків випадає на час розмноження диких тварин та інших живих організмів. Після спалювання середовища існування птахи надовго покидають цю місцевість.
При спалюванні рослинності, зокрема опалого листя, гине безліч дрібних ссавців, комах та молюсків, які не здатні врятуватися через свою малорухливість. Хтось з них згорає, а хтось задихається від їдкого диму, а повторне заселення випаленої території відбувається дуже повільно й триває не один рік, залежно від її площі.
Призводячи до серйозних порушень стану навколишнього природного середовища випалювання завдає непоправної шкоди здоров’ю населення. Внаслідок чого за останні роки відбувається катастрофічне поширення ракових захворювань, хвороб легенів, різного роду алергій.
До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.
Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми є особливо небезпечним.
Одним з найдієвіших способів знизити кількість трав’яних пожеж і зменшити збитки від них – це проведення екологічної освіти серед шкільної молоді, громадян, а також працівників сільськогосподарських та лісогосподарських організацій, з метою відмови від свідомого випалювання сухої рослинності.
Дим від вогнищ у туманні дні може утворювати смог і надовго зависати в повітрі. Попадаючи в легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.
Окрім безпосередньої загрози для здоров’я людини, спалювання листя і сухої трави призводить до такої екологічної шкоди як руйнація ґрунтового шару.
Упродовж пожежонебезпечного періоду підприємствам, установам, організаціям (незалежно від виду їх діяльності, форм власності) та громадянам забороняється:
– розведення багать у лісі;
– заїзд на територію лісового фонду транспортних засобів та інших механізмів, за винятком тих, що використовуються для лісогосподарської мети;
– відвідування населенням хвойних насаджень при підвищеному класі пожежної небезпеки (надзвичайна небезпека) за умовами погоди;
– палити, кидати у лісі непогашені сірники, недопалки;
– випалювати траву та інші рослинні рештки на землях лісового фонду та сільськогосподарського призначення, а також на інших земельних ділянках, що безпосередньо примикають до лісу та сільськогосподарських угідь;
– залишати під час будівництва доріг, газопроводів, мереж електропередачі, зв’язку, радіофікації, інших комунікацій та об’єктів деревні залишки і горючі матеріали;
– звалювати та спалювати у лісових насадженнях, поблизу сільськогосподарських угідь та торфовищ сміття, будівельні залишки, побутові та горючі відходи тощо.
Правила дій: як загасити пожежу в лісі
Найпоширеніший засіб гасіння пожежі – нахльостування полум’я віником з гілок листяних дерев. Потрібно рухатись по вогнищу і наносити удари так, начебто замітаючи полум’я вбік, на вигорівшу площу. Збивши основне вогнище, при наступному ударі по цьому місцю, віник затримують, прижимаючи до палаючої кромки і повертають, що дає охолонути горючим матеріалам.
Також, для гасіння пожеж використовують спосіб, при якому закидають крайки пожежі рихлим ґрунтом, який викопують штиковими лопатами. Для цього ґрунт, який забирається лопатою поблизу кромки пожежі, кидають вздовж неї. Ґрунт попадає на горючі матеріали, охолоджує їх та ізолює від повітря. При гасінні спочатку збивають полум’я, а потім, зупинивши пожежу, насипають на кромку шар ґрунту товщиною 6-8 см. Якщо поблизу є водоймище – вогонь заливають водою. При цьому починають наступ на вогонь з того боку, куди він рухається, і намагаються оточити район пожежі з усіх боків.
Пам’ятайте, що ліси створюються десятиліттями, а знищуються в одну мить. Попередити пожежу набагато простіше, ніж загасити!
Більше новин на: Яворів Інфо