Плоттю заснувши, як мертвий, царю і Господи, тридневний воскрес єси, Адама воздвиг із тлі і знищив смерть: Пасха нетління, світу спасення.

Субота Велика знаменує собою завершення Пасхального тижня — Світлої Седмиці, кожен день якої відтворює богослужіння великодньої ночі, адже, згідно з уставом, найбільше християнське свято відзначається протягом семи днів.

Кожен день цього Пасхального тижня нагадує нам подію Христового Воскресіння.

Євангеліст Лука та інший апостол від сімдесяти – Клеопа – одними з перших побачили Воскреслого Господа на шляху до містечка Еммаус поблизу Єрусалима.

Зустрівши дорогою незнайомця, вони з жалем розповіли Йому про події розп’яття Христа та покладання до гробової печери, зауваживши, що це зруйнувало їхні надії на прихід Месії. Тоді Незнайомець роз’яснив із Священного писання їм про те, що так і належало Месії постраждати за людство на Хресті до смерті, а потім – воскреснути з мертвих.

Запросивши Незнайомця в дім, Лука і Клопа несподівано впізнали Христа по тому, як Він переломив хліб, але тієї ж миті Він став невидимий. З радістю поспішили, не зважаючи на нічний час, Лука та Клеопа до інших апостолів, які переховувалися, та розповіли про це. І коли розповідали, «…Іісус Сам став посеред них і сказав: «Мир вам!» вони ж схвилювалися та налякалися, бо подумали, що бачать духа. Але він сказав їм: «Чому такі думки входять в серця ваші? Подивіться на руки Мої; це ж Я Сам, доторкніться до Мене і подивіться: дух не має тіла і кісток, які ви бачите в Мене…»

У суботу Світлої седмиці усім віруючим в храмах роздають частки особливої великої проскури – АРТОСУ.

Саме слово «артос» у перекладі з грецької означає «хліб».

Цей звичай у Православній Церкві сягає глибокої давнини – апостольських часів, коли учні Христові, які звикли вкушати трапезу з Воскреслим Господом, вже після вознесіння Його на Небо, видимим чином намагалися втілювати слова Христові «Я з вами в усі дні до скінчення світу…». Коли вони починали трапезу, то залишали незайнятим місце, на якому раніше сидів Христос, і, ніби для Нього, покладали частину хлібу. А після закінчення трапези підіймали цей хліб, промовляючи «Христос Воскрес».

Таким чином, артос, що протягом усього пасхального тижня стоїть у храмах, нагадує про постійну невидиму присутність Господню.

В суботу Світлої Великодньої седмиці, після заамвонної молитви священик просить Господа зцілити усяку неміч і хворобу та дарувати здоров’я всім, хто їстиме цей священний хліб, після чого артос розділяють та роздають віруючим.

«…Я передав вам найперше те, що і сам прийняв: що Христос помер за гріхи наші, згідно з Писанням; і що Він був похований, і що воскрес третього дня, згідно з Писанням; …І коли про Христа проповідується, що Він воскрес із мертвих, то як же говорять деякі з вас, що нема воскресіння мертвих? …І коли Христос не воскрес, про проповідь наша даремна, і віра ваша даремна. …І якщо тільки в цьому житті надіємося на Христа, то ми самі нещасні від усіх людей. Але ж Христос воскрес з мертвих, первісток з мертвих. Так, як через людину смерть, так через Людину і воскресіння з мертвих. Так як в Адамі всі вмирають, так в Христі всі оживуть!»

Перше послання апостола Павла до Коринфян, 15:3-22

Більше новин на: Яворів Інфо