Після страти Ісуса хрест, на якому Він був розп’ятий, римські правителі-язичники прагнули приховати, щоб не допустити поширення віри в Христа у людей. Вони засипали землею Голгофу і Гріб Господній, а зверху звели капище язичницьких богів.

Довгі роки місце страти Христа було приховане від людських очей. І ось за часів правління імператора Костянтина Великого гоніння на християн були припинені. А 326 року в Єрусалимі біля гори Голгофи мати імператора Костянтина, рівноапостольна цариця Олена, виявила Гроб Господній і три хрести на місці розп’яття Христа. Також були знайдені цвяхи, які під час страти прокололи Тіло Господа, і дощечка з написом “Ісус Назарянин, Цар Юдейський”.

Знайдені хрести по черзі підносили то до хворої жінки, яка зцілилася, то до померлої людини, яка потім воскресла. Так змогли визначити, яке з трьох древ – животворне.

На місці обретіння святині був споруджений християнський храм. Щоб християни могли побачити святиню, священики піднімали, тобто “Споруджували” хрест над головами молільників. Так був засноване свято Воздвиження Хреста Господнього.

Також до дати 27 вересня належить повернення Хреста Господнього з довгого полону в VII столітті. Після війни 614 року з Єрусалимом перський цар відвіз святиню, а 631 року грецький імператор Іраклій переміг персів і повернув Святий Хрест до Єрусалима.

За народними спостереженнями, на це свято відбувається боротьба між честю і безбожністю, і щоб захистити людей від напастей, на Воздвиження проводилися хресні ходи навколо селищ, а в храмах відбувалися служби з молитвою про майбутній урожай.
До Воздвиження Хреста Господнього намагалися приурочити підняття хрестів на споруджуваних храмах.
За народними прикметами, на Воздвиження закінчується бабине літо, холоднішає і починається справжня осінь, тож тепла не буде до самої весни.
До цього дня птахи відлітали на зиму до теплих країв, ведмеді залягали в сплячку, а змії на час холодів масово зсуваються під землю, тому на Воздвиження небезпечно ходити до лісу – можна не повернутися.
На Воздвиження і земля зсувається, тобто закривається на зиму і відпочиває, тож її не можна даремно турбувати, копати, вбивати кілки.
А ще на Воздвиження люди заготовляли на зиму капусту, тому день отримав назву капусника – веселого свята, на якому рубали капусту, пекли пироги, співали пісні, водили хороводи і вибирали собі пару.
Цього дня дотримується пост.

Більше новин на: Яворів Інфо