Джоан О (Joanne Oh), інженер із голландського Технічного університету Ейндхофена, запропонувала систему обміну даними в ІЧ-діапазоні.
Інфрачервону мережу можна створити в окремій кімнаті, якщо підвісити пристрій, що передає світловий сигнал, під стелею. До такого пристрою підводиться оптоволоконний кабель, а в самому пристрої сигнал, що надходить з мережі, перетворюється на інфрачервоне випромінювання; кожному деспровідному пристрою в приміщенні відповідає один інфрачервоний промінь. При переміщенні пристрою його точне положення в просторі визначається за допомогою радіосигналу, а ІЧ-випромінювач адаптує напрям променя. Такий принцип роботи допоможе створити мережу, не страждає від зовнішніх перешкод.
Швидкість передачі даних в ІЧ-мережі буде в рази більшою за максимальну швидкість за сучасним стандартом Wi-Fi 802.11 ac, а якщо використовувати не по одному променю на пристрій, а відразу декілька, то швидкість можна додатково збільшити.
Експериментальний ІЧ-передавач створював швидкість передачі в 42 Гб/с на відстані від пристрою більше за два метри.
Використання інфрачервоного випромінювання замість радіосигналу накладає на мережу просторове обмеження: радіохвилі, що несуть пакети, можуть проникати крізь стіни, а ІЧ-промені — ні, тому робота інфрачервоної мережі буде обмежена приміщенням.