4 квітня 2017 року, у бібліотеці-філії села Дубровиця відбувся майстер-клас по оздобленню вербових гілок – “Вербова гілка Великдень звіщає”.
Майстер-клас по оздобленню вербових гілок провела місцева майстриня Надія Паночко.
Під час заходу бібліотекар Чіх Ольга розповідала про традиції та звичаї пов’язані з цим святом, про вербу як символ України, її цілющу силу. Усі присутні згадувалии пісні, прислів’я присвячені вербі. Кожен учасник йшов додому із вербовими гілочками, прикрашеними власноруч, які в неділю освятять в церкві.
Раніше люди вірили у чарівну силу верби, а особливо свяченій. Ці традиції передаються з роду в рід, з покоління в покоління. Здавна у нашому народі найбільш шанованим деревом є верба. “Без верби і калини – нема України”, – говориться в народній приказці. Важко уявити нашу землю без верби. У нас її росте близько 30 видів. Говорять: “Де вода, там і верба”. Вона своїми коренями скріплює береги, очищає воду. Коли копали криницю, то кидали шматок вербової колоди для очищення води. У відро з водою клали вербову дощечку, а на неї ставили кухлик для пиття води. Це була своєрідна народна гігієна.
Під вербами молодь призначала побачення, освідчувалась в коханні.
Тиждень перед Великоднем називається Вербним. Тоді освячують вербу. У багатьох селах України садили гілочку свяченої верби. Вважалося, що така верба е особливо цілющою.