Майстер-клас “Великодня писанка” у Шклі

10 квітня 2017 року, об 11.00 год. у Шклі відбудеться майстер-клас “Великодня писанка”.
Захід пройде у приміщенні бібліотеки Шклівської школи. Організатори запрошують усіх охочих прийняти участь у майстер-класі з роспису Великодніх писанок з використанням різних технік.
Фарбовані яйця – неминуча ознака Великоднього розговіння.
Великодні писанки не просто фарбуються: вони пишуться, тобто розмальовуються за допомогою особливих технічних прийомів. Від цього і сама назва їх – писанки.
Про походження великодніх писанок у народі існує безліч легенд. Згідно з однією з цих легенд, краплі крові Розп’ятого Ісуса Христа, упавши на землю, стали як курячі яйця і зробилися твердими як камінь. Гарячі сльози Богоматері, котра плакала у підніжжя Хреста, упали на ці криваво-червоні яйця і залишили на них сліди на вигляд прекрасних узорів. Коли Христос був знятий з Хреста і покладений до гробу, віруючі зібрали Його сльози і поділили їх між собою. А коли пронеслася серед них радісна звістка про Воскресіння, вони вітали одне одного: “Христос воскрес” і при цьому передавали з рук в руки Христові сльози. Після Воскресіння звичай цей суворо зберігався у перших християн, і знамення великого чуда – сльози-яйця суворо зберігалися у них і були предметом радісного дару в день Світлого Воскресіння. Згодом, коли люди почали більше грішити, Христові сльози розтанули і зникли з потоками і річками в морі.
Інша легенда розповідає таке: Ісус Христос, коли ще був дитиною, любив курей, грався з ними і годував їх. І Богоматір, щоб зробити Йому задоволення, розмальовувала курячі яйця і дарувала їх Йому в якості іграшок. Коли розпочався над Христом суд, Матір Божа пішла до Пілата і, щоб задобрити його, принесла йому в дарунок розмальовані з великим мистецтвом яйця. Вона поклала їх у свій фартух і, коли впала перед Пілатом долі, прохаючи про Сина, яйця викотилися з фартуха і покотилися по всьому світі… Відтоді вони служать для нас спогадом про страждання Христові і Його воскресіння.
Зображення, що на писанках, дуже різноманітні і виникли ще в давнину. Цікаво те, що деякі з цих зображень характерні тільки тій чи іншій місцевості. Деякі розшифрувати є непростою справою. Турботи з виготовленням писанок розпочинаються ще до Вербної неділі.
Найголовніший момент у процедурі виготовлення писанок – їх розписування – починається у страсний четвер.
Що стосується цікавих моментів, якими супроводжувалося написання писанки, то їх було досить багато. Перш за все, писанкарка мала бути “чистою” (відсутність “menstruatio”). Окрім того, обов’язковим було приповідання різних молитов. Ганчірка, якою обтирали бджолиний віск (із щойно вийнятої з печі писанки), набувала магічних властивостей – одні писанкарки ховали її, аби розпалити вогонь напередодні наступного Великодня.
Писанки дарувалися на знак побажання добробуту, удачі, радості. Вони символізували вияв загальної любові до братів і сестер у Христі взагалі, дарувалися друзям, родичам, знайомим.
Писанка – це не просто сувенір чи народна мініатюра. Адже писанка несе в собі високий заряд енергетики. Її писали лише в доброму настрої та з добрими побажаннями, щоб подарувати іншим на щастя, на здоров’я, на багатство, вкладаючи в це душу.

Поділитись:
НА ГОЛОВНУ

Варто подивитись:

Загрузка...