Відкриття Народного дому у Мужиловичах

Учора, в неділю, 24 вересня 2017 року у селі Мужиловичі відбулась визначна подія – відкриття Народного дому.
21761417_1731796710447610_5980973216789291854_n
Довідка
Мужиловичі — село в Яворівському районі. Адміністративний центр однойменної сільради.
Перша письмова згадка про Мужиловичі датується 1386 роком. Саме тоді, 22 липня 1386 р. намісник угорського короля Людовіка І Великого у Галичині князь Владислав Опольський надав на правах феодального володіння Гербуртам з Фельштина села Чолгині, Підлуби і Мужиловичі.
Історичні джерела підтверджують народне передання, що в Мужиловичах був замок. Зокрема, в «Географічному словнику Польського королівства» 1887 р. опубліковано, що «є тут давній великий мурований замок».
Від 1578 р. — найдавніші письмові відомості про православний храм і православного священика в Мужиловичах.
15 червня 1604 р. перемишльський каштелян Станіслав Стадніцький, який на той час був власником Мужилович, записав всі свої маєтки, в тім числі й Мужиловичі, Львівській єзуїтській колегії.
Після ліквідації папою Климентієм ХІV у 1773 р. ордену єзуїтів, їх маєтки, в тім числі і Мужиловичі, перейшли у власність австрійського двору. На цих землях, що тоді знаходились біля села (сьогодні його частина) австрійський уряд заснував німецьку колонію[7]. Офіційно колонія називалася «Мuschelowic», самі колоністи її називали «Münchenthal». Сюди переселилося 40 німецьких родин з Моравії.
У жовтні 1918 року розпалась Австро-Угорська монархія. Поляки готувалися захопити владу в Східній Галичині, тим більше, що стара державна адміністрація перебувала в їхніх руках. 31 жовтня на засіданні Української Національної Ради прийняли рішення негайно взяти владу у Львові та на місцях. На Яворівщині сформовано військовий курінь під командуванням четарів Клея та Головінського. До його складу входила і група з села Мужиловичів під проводом уродженця німецької колонії поручника УГА Северина Байгерта та його брата Йогана. Серед них був також старшина УГА, уродженець колонії в Мужиловичах Йосиф Месінґер.
У 1929 р. у селі засновано осередок ОУН. Його керівником обрали Михайла Яремія.
У 1939 р. розпочалася Друга світова війна. У вівторок 12 вересня зі сторони Прилбич в село в’їхали німецькі підрозділи Другої легкої дивізії Вермахту та 22-го танкового корпусу, в складі якого був СС-полк «Германія». В ніч з 15 на 16 вересня, коли німецькі солдати відпочивали, польські війська 1-го і 3-го батальйонів 49-го стрілецького полку 11-ї Карпатської піхотної дивізії під командуванням полковника Кароля Новака та підполковника Кароля Ходали та 53-го полку піхоти під командуванням підполковника Коцара несподівано атакували німців у Чорнокунцях і Мужиловичах.
17 жовтня 1943 р. загинув організатор осередку ОУН в селі — Михайло Яремій.
У 1944—1950 рр. з Мужилович до Сибіру вивезено 62 жителі, 42 засуджено і відправлено на заслання на різні терміни до радянських концтаборів.
25 грудня 1979 р. розпочалася радянсько-афганська війна. З Мужилович до Афганістану відправили Зиновія Дзюбу, Юрія Радюка, Зиновія Середу. Останній додому живим не повернувся. Загинув 18 вересня 1988 р. в бою. Посмертно нагороджений орденом «Червоної Зірки». Похоронений в Мужиловичах.
20 лютого 2014 року зі вступом збройних сил Російської Федерації на територію Автономної республіки Крим розпочався перший етап російсько-української війни. Наступним етапом стала війна на сході України, офіційно відома як Антитерористична операція (АТО), коли українські військові активно залучились до протистояння з проросійськими маріонетковими терористичними групами «Луганської народної республіки» (ЛНР) і «Донецької народної республіки» (ДНР) та іншими російськими диверсантами. У складі 80 аеромобільної бригади захищав Луганський аеропорт мужиловчанин Петро Гадуп’як. У бою з російськими найманцями 2 липня 2014 р. отримав важкі поранення. За оборону Луганського аеропорта нагороджений орденом «За мужність».

Панорама_с._Мужиловичі

Поділитись:
НА ГОЛОВНУ

Варто подивитись:

Загрузка...