День пам’яті Cвятих мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії

Щороку 30 вересня церква вшановує пам’ять цих святих мучениць, загиблих за християнську віру. Віра, Надія, Любов та матір їхня Софія: історія Благочестива вдова Софія та троє її доньок – ранньохристиянські мучениці.

У II столітті, в царювання імператора Адріана (117-138 рр.) в Римі жила благочестива вдова Софія, з походження італійка. У неї були три дочки, що носили імена головних християнських чеснот: Віра, Надія і Любов.Старшій, Вірі, тоді було 12 років, Надії, – 10, а молодшій, Любові, – лише 9 років. Усі вони сповідували християнство, і це дуже не подобалось тогочасній владі.

Слава про мудрість і красу вдови та її доньок дійшла і до імператора. Усім їм було велено прийти до палацу і зректися своєї віри. Однак, жодна із християнок не побажала поклонятись ідолам. За це їх піддали жорстоким тортурам.

Відтоді імена християнок-праведниць стали взірцями для усіх нас. Відомо, що “софія” означає “мудрість”. Апостол Яків слушно сказав: «Мудрість, яка виходить згори, по-перше, чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милосердя і добрих плодів, неупереджена і нелицемірна».

У посланні до коринтян (13:4-8) ось що сказано про любов: “Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається, не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого, не радіє з неправди, але тішиться правдою, усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить! Ніколи любов не перестає! Хоч пророцтва й існують, та припиняться, хоч мови існують, замовкнуть, хоч існує знання, та скасується.”

Більше новин на: Яворів Інфо

Поділитись:
НА ГОЛОВНУ