Щорічно 24 травня усі слов’янські держави святкують День слов’янської писемності і культури та віддають шану основоположникам слов’янської писемності – святим рівноапостольним братам Кирилу та Мефодію.
24 травня православні віряни всього світу згадують святих братів Кирила та Мефодія. Брати були ченцями в православній церкві та саме в грецькому монастирі створили слов’янський алфавіт.
Слов’янська писемність зародилась орієнтовно в 862 році IX століття,.
Нова абетка була названа «кирилиця», на честь візантійця Костянтина, який після прийняття чернецтва став Кирилом. Разом із ним служінням Богу та освітянській справі займався його старший брат Мефодій.
Автор Кирило написав алфавіт спираючись на грецьку мову, але зробивши деякі зміни для того, щоб найточніше відтворити слов’янські звуки. В результаті чого було створено дві абетки – глаголиця та кирилиця.
У слов’янських народів вшанування пам’яті святих Кирила та Мефодія ще у давні часи було нормою, але далі через історичні та політичні чинники, святкування було забуте.
Вже на початку ХІХ ст. з відновленням слов’янських народностей було відновлено славу про слов’янських діячів науки.
За часів Русі у 1863 році була прийнята спеціальна постанова про визначення 11 травня (24 травня за новим стилем) Днем святкування пам’яті святих Кирила та Мефодія.
Кирило та Мефодій займались своєю просвітницькою діяльність майже 20 років, за цей час в них було дуже багато учнів та зроблена ними робота мала велике значення для слов’янської культури, вони піднесли її на достатньо високий рівень, а також завдяки їх праці було закладено основу для церковно-слов’янського письма, коріння всіх літератур слов’ян.
