Події, особливо останнього століття, показали як важлива і ефективна воєнна та військова розвідка. Її відомство зовсім не афішує себе. Про її подвиги ми зазвичай дізнаємося набагато пізніше, ніж вони мають місце бути. Здебільшого це відбувається на підставі відкритих документів, які стають доступні нашому суспільству по закінченню строків давності грифу «цілком таємно» і свідчать про безпрецедентні подвиги наших військових розвідників, для яких їхня діяльність не виходить за рамки звичайних відпрацьованих ситуацій.
У сферу інтересів військових розвідників переважно потрапляють дані, пов’язані з чинним або вірогідним супротивником, які дозволяють визначити його військові ресурси, бойові можливості та вразливості, встановити передбачуваний театр військових дій. Вони часто піддають своє життя відвертою небезпеці і разом з тим від успіху їх діяльності залежить дуже багато.
1-го червня 2007-го року глава Міністерства оборони незалежної України підписав Наказ № 302. Цим наказом було встановлено офіційне професійне свято військових розвідників України, який визначено щорічно відзначати 7-го вересня. Ця дата була обрана не випадково, саме в цей день, в 1992-му році вийшов Указ Президента України, який відкрив нову сторінку в історії оборонного відомства суверенної держави. Назва цього Указу звучить так: Указ «Про Управління військової стратегічної розвідкі Міністерства оборони України». Даним документом розпочато найсучаснішу історію української військової розвідки. Російські колеги, відзначають своє професійне свято на підставі наказу Міністерства Оборони Російської Федерації № 490 від 12-го жовтня 2000-го року – 5-го листопада.
Робота військового розвідника це глибокі знання, відмінна підготовка і безцінний досвід ведення розвідувальної діяльності. У більшості розвинених країн діє свої подібні відомства. У багатьох випадках вони дозволяють зберігати актуальний баланс, без якого в сучасному суспільстві та сучасній політиці дуже важко досягти миру і злагоди.
Більше новин на: Яворів Інфо