Це знаковий день для народу суверенної України. 4-го вересня 1991 року, після багаторічної окупації з боку промосковських послідовників більшовицького світу, які, як гриби чорної цвілі, що з’явилися на рештках гниючьої російської імперії, після болісних десятиліть нелюдського комуністичного терору, країна впевнено продовжила курс національного розвитку.
Це був ковток свободи. За це вже не відправляли в гулаги і в’язниці, не розстрілювали і не саджали до психдиспансерів, намагаючись знищити особистість медикаментозним шляхом. Жовто-блакитний прапор на будівлі найвищого законодавчого органу держави символізував початок нової епохи для понівеченої країни.
Не можна сказати, що адепти минаючього бандитсько-паразитичного режиму не намагалися зупинити українську спільноту, адже їм колись вдавалося загальмувати ці процеси. Та й зараз для багатьох народів ще живі збудовані ними перепони. Однак волелюбна українська нація відкинула поразку, відмовившись від спокуси стати покірливим поневоленим субпасіонариєм. Всі спроби лиходіїв виявилися марною тратою часу і ресурсів, а нащадки цих лиходіїв тепер переважно паразитують на тих, котрі ще залишаються пасивними до їх перепон, підштовхуючи їх у бідність, гібридну псевдомораль і використовуючи як сировину для вгамування своєї кривавої натури.
Долаючи створювані залишками посібників антилюдського минулого численні перешкоди, українське суспільство впевнено рухається вперед.
Саме час помітити, що далеко не всі народи у нашому світі покірні утопічним ідеологіям і порожнім кумирам з балалайкою у вигляді промовистого язика, що тішить слух оступачених людей. Україна явила в своїй сучасній історії масу доказів тому. Наприклад, у відповідь на всі перешкоди деяких кривавих вождів цього минулого з однієї сусідньої північної околиці нашого континенту, країна тільки прискорила свій рух до в цивілізованого міжнародного простору, залишаючи це минуле в могилі історії.
Будемо пам’ятати цей славний день і дякувати Господу Богу за те, що не позбавив народ розсудливості і здорового глузду, дав йому сил і терпіння, благословив його багатьма славними синами і доньками. Свобода там, де люди не ворогують з Богом, з життям, яке він дарує, де це життя не розмінюють на ганебне рабське існування, дурощі і хороводи навколо мертвих ідолів. “… де Дух Господній, там воля.” (2 Кор. 3:17)

Більше новин на: Яворів Інфо