Самбір — мекка закоханих

Сьогодні, 14 лютого, людство святкує день св. Валентина. Мощі святого, який поплатився життям за проведення таємних вінчань, зберігаються у місті Самборі, в церкві Різдва Пресвятої Богородиці. Про це розповідає Самбірська газета.
250 років мощі покровителя закоханих святого Валентина зберігаються у найдавнішому українському храмі Самбора. Автентичність реліквії підтверджують література та Папська грамота від 1759 року.
Раз у рік, 14 лютого, саркофаг з мощами святого Валентина переносять з бічного престолу церкви Пресвятої Богородиці на центральний тетрапод для загального почитання. У церкві така особлива атмосфера, як у Люрді. Того годі передати словами, це треба відчути.
В цей час усі охочі можуть доторкнутися до реліквії, попросити помочі чи заступництва. Через скляну труну видно череп, декілька кісток та капсулу з рідиною (очевидно, мощі мироточили і миро зібрали в капсулу).
Ці мощі, як розповів декан Самбірський УГКЦ Богдан Добрянський, викопано на кладовищі святої Прісцили в Римі, де святий був священиком і загинув мученицькою смертю. В архівах Папського інституту є запис про те, що священномученик Валентин є покровителем Перемишльсько-Самбірської єпархії. Грамоти з печатями, передані сюди разом з мощами, були знищені в часи ліквідації церкви. Чим зумовлене передання мощей святого Валентина до Самбора, важко сказати. Напевно, щоб підсилити велич храму, в якому вже перебувала Чудотворна ікона. У 1728 році в Самборі була об’явлена Чудотворна ікона, а в 1736-му освятили новозбудовану церкву, в якій і встановили її. Біля ікони відбувалися численні чуда, які визнала Апостольська столиця, і щоб винагородити містечко, яке обрала Божа Матір, з Риму привезли мощі святого мученика.
“За часів радянської влади зникли печаті та грамота, що надійшла разом з мощами з Риму, але саркофаг, в якому зберігаються мощі, залишився абсолютно цілим. Я не знаю, чим це пояснити, але так є”, – розповідає отець Богдан.
Богдан Добрянський каже, щороку більше паломників прибувають до храму 14 лютого. Адже святий не тільки скріплює серця закоханих, а й дарує тілесне здоров’я. Але часто люди сприймають це свято у викривленому вигляді. Щось подібне можемо спостерігати і зі св. Миколаєм, коли роблять видуманих Санта Клауса чи Діда Мороза. В першу чергу це свято несе духовний зміст, тому потрібно щиро молитися і вірити, що завдяки святому молитви та добрі прохання здійсняться.
А так звані «валентинки» – це ніщо інше як бізнесові інтереси, жодного відношення до цього свята не мають. Мабуть, їм притаманний більш язичницький характер. Мощі святого Валентина – це не амулет, це набагато глибше. Це вміння вчитися в інших, у того ж святого Валентина, який захищав права подружжя і намагався привести чоловіка і жінку до спільного життя згідно з законами Христа.
За словами настоятеля церкви Різдва Пресвятої Богородиці отця Богдана, за поміччю до святого Валентина приходить як молодь, так і літні люди, ті, в кого негаразди в сім’ї, немає злагоди і взаєморозуміння. Окрім того, вважається, що святий Валентин є заступником хворих на епілепсію, так звану «чорну хворобу».

Поділитись:
НА ГОЛОВНУ