Депутат – це щоденна робота і висока відповідальність, а не престижний статус

 

У розпал передвиборчої кампанії до редакції завітав кандидат від об’єднаних націоналістів, міський голова Рави-Руської, активний учасник Революції Гідності, учасник  АТО (добровольчий батальйон «Січ»), свободівець – Микола Зінько.

Пане Миколо, для початку розкажіть про себе. Чому обрали націоналістичну партію?

Народився я і виріс в місті Рава-Руська. Після закінчення школи навчався в ЛНУ ім. І.Франка на факультеті «Міжнародних відносин». У 2009 році отримав диплом за спеціальністю «Міжнародне право». В 2010 році здобув другу вищу освіту на факультеті «Автомобілі, автомобільне господарство» Національного університету «Львівська Політехніка».

З дитинства я виховувався в націоналістичному середовищі, адже в моїй родині була традиція боротьби за Україну. Зокрема, рідний дядько мого батька Роман Кошель був членом Служби безпеки ОУН і після приходу совєтів змушений був перебратися на захід. Прадідусь по маминій лінії був січовим стрільцем, а мамин дядько – воював в УПА. Після його загибелі всю родину виселили на Сибір і моя мама народилася в Іркутській області. Сьогодні моя мама працює вчителькою молодших класів, а батько пенсіонер.

У владі ви не перший рік. Розкажіть про власний досвід депутатської роботи.

  У 2010 році, коли мені було 23 роки, мене обрали депутатом Рава-Руської міської ради. З цього часу і розпочалася моя робота в місцевому самоврядуванні. Тоді я очолив найбільшу в міській раді фракцію. Це був перший досвід роботи в місцевій раді, перші уроки відповідальності за місто та добробут мешканців. Ми були молоді, активні, ініціативні, а головне – щирі та відкриті перед громадою.

Знаю, що ви активний учасник  Революції Гідності. Що покликало вас на Майдан?

Коли принижують гідність людини, не можна стояти осторонь – це чоловічий принцип. А коли принижують гідність твоєї держави, стати на її захист  – це обов’язок. З першими зародками протестів я поїхав на  Майдан. Революція Гідності стала одним із переломних моментів у моєму житті. Тут я зрозумів справжню ціну Свободи. Згадую протистояння проти озброєного до зубів «Беркуту», перші розстріли та криваві дні лютого 2014. Але пам’ятаю також і єдність українського народу, віру і волю до перемоги. Ми вистояли, показали справжню силу духу і довели, що українці мають Гідність і готові за неї боротися. Нам вдалося повалити бандитський режим Януковича, який здавався неприступним. Прагнення нації до гідного життя виявилося сильнішим за будь-які перешкоди.

Після Революції Гідності ви пішли добровольцем у батальйон «Січ». Чи думали ви раніше, що доведеться воювати?

Росія не переставала воювати з Україною ніколи, і націоналісти говорили про це. Просто з фази війни інформаційної, духовної, економічної, вона перейшла до відкритої – збройної форми. Тоді нарешті багато «сліпців» почали прозрівати і розуміти, кого вони називали братами.

Тому з початком відкритої російсько-української війни, я просто не міг сидіти вдома. В червні 2014 року добровольцем пішов на схід. Вступив до батальйону особливого призначення «Січ». Після короткої підготовки, разом з побратимами вирушили з бойовим завданням на Донеччину. Там я отримав свій позивний  «Камаз».

Розкажіть про війну. Чи було там страшно?

Звичайно, що війна – це страшно. Це руйнування і смерті. Сподіваюся, що наші діти ніколи не відчують цього нещастя на собі.

Але війна це не тільки бойові дії, це також і відчуття братерства, коли твої побратими стають тобі рідними, коли твоє життя залежить не тільки від тебе, але від того наскільки ви розумієте один одного. Також це і відчуття відповідальності за долю держави, за всіх, хто за нашими плечима. Ми розуміли, що не маємо права уступити ні одного сантиметра української землі. Там, на сході, ми думали не про мир, а про Перемогу.

І це прагнення перемоги проймає всю твою сутність, особливо коли гинуть твої побратими, з якими стояв пліч-о-пліч і не знав, кому судилося повернутися додому. Це бажання перемоги переростає в  обов’язок, щоб їхні життя не пропали намарно, щоб вони були Героями вільної Держави.

Питання, яке на вустах у кожного: коли закінчиться війна?

Кожен, хто обіцяє закінчити війну за місяць, два, чи навіть за півроку – лукавить. Для перемоги нам треба працювати постійно і систематично. Перш за все, нам треба нарощувати нашу військову міць, адже поважають сильних. По-друге, нам необхідно використовувати всі доступні засоби дипломатичного тиску на державу агресора – Росію. Тільки поєднання військової сили і дипломатії відкриє нам шлях до повернення окупованих територій на наших умовах. Тільки так досягнемо загальної перемоги.

Як ви стали очільником міста? Що вдалося зробити перебуваючи на посаді міського голови?

В 2015 році попередня міська голова зі скандалами покинула не тільки свою посаду, але й саме місто. Рава-Руська опинилася без очільника і депутати обрали мене секретарем міської ради, а відповідно і виконуючим обов’язки міського голови. В той час, я разом з батальйоном знаходився в Курахово, та повернувся до Рави-Руської для виконання завдань, покладених на мене громадою.

Через 5 місяців на місцевих виборах громада довірила мені керувати містом. Звичайно я стикнувся з низкою проблем, які потребували негайного вирішення. Разом з депутатським корпусом ми взялися за роботу.

За цей час вдалося зробити багато важливих для міста справ. Зокрема, ми замінили застаріле пічне опалення в школах і садочках міста. В першій школі та одному з садочків встановили сучасні теплові помпи,  три школи перевели на опалення щепою. Такі заходи не тільки дозволили забезпечити в навчальних закладах міста нормальний тепловий режим, але й зекономити кошти на опалення. Також ці сучасні методи опалення дозволяють покращити екологічну ситуацію в місті.

Завдяки активній праці нам вдалося вирішити питання, яке можливо не таке помітне для загалу, але є важливим для міського господарства – ми завершили капітальний ремонт очисних споруд міста. Сьогодні ми ж активно працюємо над реконструкцією міської каналізаційної системи та каналізаційно-насосних станцій.

Спільно з громадою та керівниками установ ми також щороку брали участь у реалізації мікропроектів. Так, цього року ми виграли на конкурсі та вже реалізовуємо 9 мікропроектів в галузі освіти та охорони здоров’я. За рахунок цих коштів проводяться такі роботи: закупівля котла твердопаливного у Рава-Руський ліцей (школа-інтернат); капітальний ремонт системи опалення корпусу 1 ОНЗ “Рава-Руська загальноосвітня школа №1”; капітальний ремонт вертикальної гідроізоляції фундаменту ЗОШ №2; капітальний ремонт даху НВК “Рава-Руська школа-гімназія”; капітальний ремонт даху корпусу 1 ОНЗ “Рава-Руська загальноосвітня школа №1”; капітальний ремонт системи опалення ДНЗ №2; придбання обладнання на харчоблок ДНЗ № 2; придбання меблів КНП “Рава-Руська районна лікарня”; придбання меблів та медобладнання для фізіотерапевтичного кабінету.

Серед інших цікавих справ, то хотів би наголосити, що Рава-Руська є одним з трьох міст в Україні, де ОБСЄ проводитиме навчання щодо прозорості та відкритості влади.

Також  нам вдалося взяти участь в програмі “U-LEAD  з Європою”. За цією програмою буде придбано обладнання і меблів для відкриття в Раві-Руській ЦНАПу на суму близько 500 тисяч гривень. Це надзвичайно спростить доступ равчан та мешканців навколишніх сіл до адміністративних послуг, по які вони змушені були їздити в район.

 

Ви успішний міський голова. Чому ви вирішили йти до Верховної Ради України?

Після чотирьох років роботи на посаді міського голови я зрозумів, що існує величезна кількість питань, які можна вирішити тільки на рівні Верховної Ради України. І  з цими питаннями мешканці і місцеві голови стикаються мало не щодня. Саме тому я вирішив йти до українського парламенту і працювати над їхнім вирішенням та створенням рівних можливостей для всіх громад нашого округу.

Опишіть свою програму.

В основу моєї програми закладені головні принципи та пріоритети «Програми захисту українців». Впроваджуючи їх ми зможемо побудувати сильну Українську державу, де кожен українець почуватиме себе гідно. Почати, на мою думку, потрібно з прийняття «Антиолігархічного пакету докорінних перетворень». Законопроекти з цього пакету звільнять українську економіку з олігархічних тенет та забезпечать справжню економічну незалежність.

Також в своїй роботі я планую керуватися таким принципом як: «Доступна влада – відкритий депутат». Повинен бути постійний зворотній зв’язок між округом та його представником. Мешканці мають знати які ініціативи подає, та над чим працює  їхній обранець. В свою чергу і депутат повинен розуміти чим живуть Жовківщина і Яворівщина, які проблеми виникають та потребують негайного вирішення. Бо депутат – це щоденна робота і висока відповідальність, а не престижний статус. Саме за таким принципом я живу і працюю в Раві-Руській, так, на мою думку, повинен працювати і народний депутат.

 

Одним із пріоритетів своєї програми ви визначаєте патріотичне виховання молоді.

Перебуваючи на передовій, я мав можливість неодноразово переконатися у правдивості вислову Отто фон Бісмарка, що ворог іде туди де програє вчитель і священик. Тому я вважаю, що виховання нашої молоді на українських, патріотичних цінностях є ключем до майбутнього нашої держави. Насправді це не вимагає від держави великих затрат. Треба лише зрозуміти, що виховання молоді є питанням національної безпеки. В нас в області і, зокрема, в нашому окрузі, є багато людей, які і так щоденно займаються з дітьми та молоддю. Держава повинна звернути увагу на їхні потуги, на законодавчому рівні закріпити це як пріоритетну діяльність та за допомогою програм фінансувати різноманітні патріотичні та виховні, а також оздоровчі заходи для молоді. Освітянська сфера повинна забезпечуватися всім необхідним за першочерговим принципом. Це вкладення, які можливо не відразу дадуть видимий результат, але згодом ці паростки проростуть свідомими та національно орієнтованими громадянами, готовими будувати та захищати Україну.

 Яке, на вашу думку, основне завдання націоналістичної фракції у майбутньому Парламенті?

Зупинити реванш антиукраїнських та промосковських сил. Після виборів Президента України як ніколи відчувається дух реваншу. Суди відміняють рішення прийняті в рамках декомунізації, п’ята колона піднімається проти Закону «Про мову». Відверті сепаратисти та українофоби піднімають свої голови та голоси. Кум Путіна Медведчук скупляє телеканали та загрожує інформаційній безпеці держави.

Я добре розумію, що в парламенті наступного скликання на нас чекає продовження боротьби за Україну. Боротьби з ворогом хитрішим і підступнішим, ворогом, який хоче знищити нас зсередини. Тому необхідно дати рішучу відсіч внутрішньому ворогу, втримати досягнення Революції Гідності та не допустити антиукраїнського реваншу.

І наостанок. З якими словами ви б хотіли звернутися до мешканців Жовківщини та Яворівщини?

Шановна громадо, сьогоднішні вибори до парламенту – це не просто вибори законодавчого органу влади, це вибір майбутнього для всієї України та для наших дітей. Тому обирати треба тих, хто на ділі довів свою відданість Україні, хто показав жертовність і готовність поступитися особистими інтересам в ім’я інтересів національних. Хто зможе у Верховній Раді України захистити здобутки Революції Гідності. Ми, об’єднані націоналісти, не дозволимо реваншистам здати Україну, адже як наказує нам друга заповідь Декалогу українського націоналіста: «Не дозволиш нікому плямити слави, ні чести Твоєї Нації.»

Прошу Вас прийти 21 липня на вибори і обрати гідний Парламент.

 

Поділитись:
НА ГОЛОВНУ