Вшанування пам’яті українського військового діяча М. Мариновича в с. Оселя

У п’ятницю, 1 листопада 2019 року, у селі Оселя відбудеться вшанування пам’яті українського військового діяча, начальника Генерального штабу української Галицької армії Миколи Мариновича.

Початок о 10.00 год.

Довідка
Гордість землі яворівської – Микола Маринович. За дослідження яворівського краєзнавця, члена Національної спілки журналістів України Володимира Дацка, Микола Маринович (21. 12. 1861, с. Ішків на Тернопільщині – серпень 1944, с. Селиська (Оселя на Яворівщині) – просвітницький діяч, полковник УГА, учасник національно-визвольних змагань. Народився в родині народного вчителя. Навчався в Бучацькій гімназії, закінчив офіцерську школу у Відні.
Навчався у гімназії при монастирі оо.Василія у Бучачі, гімназії в Тернополі, згодом закінчив Віденську Офіцерську школу і Австрійську Військову академію. До Першої світової війни служив комендантом (або просто служив) Тернополя, Золочева, Коломиї, Стрий.
На початку 1900-х купує землю і мешкає з родиною в селі Селиськах (тепер Оселя Яворівського району Львівської області). З 1914 р. – на фронтах Другої світової війни, командує 30-м українським піхотним полком в Галичині. У 1916 р. пораненого М. Мартиновича відправлено на пенсію у чині полковника. 2 листопада 1918 р. він зголосився до Військового Комітету. Його призначили комендантом Львова і начальником штабу українських військ у Львові.
У роки Першої світової війни командир 30-го піхотного полку на російському фронті. У 1916 році отримав важке поранення, з того часу на пенсії.
Після проголошення ЗУНР вступає до Української Галицького Армії. 3 листопада 1918 року полковник Микола Маринович обійняв посаду військового коменданта Львова.
Військовий командант полковник маршал Пфефер заявляє в присутности свого заступника, генерал-майора Крамаржа, свого шефа Генерального штабу полковника Амброза, його заступника підполковника Гофмана, що передає військову команду (Militärkommando) полковникові в стані спочинку Миколі Мариновичеви, визначеному Українською Національною Радою наслідовником, з нинішнім днем.
8 листопада 1918 року звернувся з листом до повітових управ ЗУНР, в якому пропонував створювати Запасні команди, до яких набирати громадян 1895–1897 років народження, також брати на облік всіх здорових чоловіків віком 17—35 років.
Начальник Генерального штабу УГА, учасник польсько-української війни 1918–1919 років. Із УГА перейшов за річку Збруч, перебував до 1920 року.
Після поразки ЗУНР повернувся у Селиська, допомагав селянам у створенні читалень, був головою читальні «Просвіта». Жертводавець. У 1939 році більшовики зруйнували маєток Миколи Мариновича. Перед тим трагічно загинули його сини – Дмитро та Степан – учасники національно-визвольних змагань. Навесні 1944 року закатований радянськими партизанами загону Наумова.

Більше новин на: Яворів Інфо

Поділитись:
НА ГОЛОВНУ