На сторінці у Facebook користувач соцмережі виклав жахливу інформацію:
“Новояворівськ, тихий жах нашого міста…
Ніколи не вірив в таку інфо, особливо у ФБ. Відмахувався. Здавалось фейком. Але реальніть набагато жорстокіша…
Отже, близько тижня тому від близької знайомої, взнав про трагедію що сталася в її сім’ї.
В її дитини, віку десяти років, останнім часом (більше півроку) різко погіршилась успішність в школі, конфлікти з оточуючими, замкнутість, нервозність, тривожний сон (бувало до пізньої ночі не міг заснути). Попри достатню увагу в сім’ї, дитину привели до шкільного психолога, але контакту і розуміння не відбулось, дитина відмовилась від подальшого спілкування. Через деякий час було вирішено привести дитину до спеціаліста у Львові. Після спілкування з дитиною спеціаліст вказав, що в дитини схильність до суїциду.
Паралельно вдома між мамою і дитиною відбулася делікатна розмова тему перегляду останньою порнографії. Після довірливої розмови дитина розплакалась і почала, збиваючись уривками, говорити про секс, панічний страх, біль, машину, чоловіків в масках і рукавицях, про те, що боїться втратити маму. Мозок відмовлявся сприймати почуте. Земля пішла з-під ніг. Потім знову психологи, котрі спеціалізуються на таких випадках – підтвердили факт згвалтування. Вияснилось, (поки по тому що можна зрозуміти зі спогадів дитини), що випадок стався рік (!!!) тому, коли в білий день, після обіду, діти бігали по дворі поміж будинками. Одна дитина відстала – зупинилось авто, вийшло троє в масках і рукавицях, зловили, закрили рот, потягнули в недобудову, відбулось групове згвалтування. При спробі кричати закрили рот і ніс, чуть не задихнулася. Жахливий біль. Наприкінці погрози – комусь скажеш ще раз зловимо і всю сім’ю посадимо в тюрму, маму вб’ємо.
Дитина прийшла додому, (як зараз пояснюють психологи – навіть не зрозуміла що сталось), нічого не сказала. Був шоковий стан. Були сльози, синяки, царапини – батьки посварили за те, що лазить де не треба. Були у лікаря – але нічого не запримітив. (Тут треба сказати – лікар МУСІВ оглянути повністю(!) дитину, за таку халатність передбачена відповідальність). На тому все. Пройшов рік. І тільки такий випадок допоміг взнати про те, що сталося.
Одразу звернулись в міліцію – там пояснили, що рік минув і буде важко розслідувати. Заяви не взяли. Застерегли щодо ще «радянських» методів розслідування – відтворення подій разом з потерпілим , опитування всіх дітей, їх батьків, всіх, чиї вікна виходять на цю недобудову (так, уявіть, там три під’їзди вікон дивляться на це місце), і слідчі це не психологи, не панькаються. При тому, що дитина раз через два щось говорить на цю тему, а здебільшого замикається. Тобто треба було приготуватися, що буде «кіно» для всіх. Ніякої приватності. А наше суспільство ще не «готове» до такого роду інформації. Ми не готові співчувати і адекватно сприймати інформацію. Більшість інформації про такі випадки не виходять за поріг домівки. До речі психолог, стараючись вберегти психіку дитини, також не підтримав проведення слідчого експерименту. Отже, все що зосталось батькам – це боротьба за психологічний стан дитини. В Україні небагато спеціалістів котрі займаються реабілітацією. Тільки Київ. Сташна статистика показує, якщо дитиною не займатись – велика вірогідність самогубства, а також в старшому віці жертви згвалтування самі можуть стати ґвалтівниками. Дуже велика вірогідність того, що дитина стане нетрадиційної сексуальної орієнтації.
(Тут окремий привіт всім нашим гомофобам, таким собі «захисникам християнської моралі». Не маєте права відкривати рот і травити, в тому числі, і постраждалих дітей ! Це на нас провина, що не можемо захистити дітей.)
На сьогодні стало відомо про ще один такий випадок в нашому місці.
А скільки ще, не дай Бог, таких дітей нашого міста мовчать ?…
Дякую матері, що відважилася розказати і попросила написати цей пост заради інших дітей.
Щоб уникнути багатьох питань, на котрі не зможу відповісти – був створений цей аккаунт.
Тут немає висновків і рецептів. Нажаль.
Помоліться за дітей! Поговоріть з дітьми!
Пильнуйте дітей, своїх і чужих!
(фото для привернення уваги)”.