Взаємна підтримка, захист та допомога у супроводі і транспортуванні торгових вантажів, або пересуванням групи людей з однієї місцевості в іншу, колись спонукало до об’єднання. Так виникли каравани. Вони стали настільки ефективні і надійні, що багато окремих мандрівників з часом більш воліли приєднатися до якого-небудь каравану, ніж відправитися у свою подорож самостійно і справа була не тільки в міркуваннях елементарної безпеки. Вирушаючи в далеку дорогу з надією коли-небудь повернутися, людина починала розуміти, що далеко не завжди вона може розраховувати на власні сили або здоров’я, а останні часто могли змінити людині в самий не підходящий момент.

Навіть у сучасному світі з досягненнями в технологіях транспортування, з розвитком інфраструктури та інформаційної підтримки не можливо обійтися без подібних об’єднань. Згадаймо, наприклад, величезні каравани суден, які курсують Північними морськими шляхами, де ціла армада кораблів вибудовується слідом за криголамом або ж каравани, що доставляють гуманітарні вантажі в точки стихійних лих.

Почуття взаємодопомоги та почуття плеча, відкритість і готовність підтримати у важку хвилину – це ті відмінні риси, які притаманні всім, хто обрав своєю професійною діяльністю цю нелегку роботу. Далеко від сім’ї, від рідного вогнища вони перетинають величезні простори і долають великі відстані, стикаючись з найрізноманітнішими і непередбачуваними обставинами.

У 1995-му році, враховуючи внесок подібних об’єднань в суспільне і економічне життя безлічі регіонів Міжнародна асоціація по раціоналізації транспортно-вантажних операцій, заснувала нове всесвітне професійне свято-Міжнародний день караванника. Дата цього дня була приурочена дню народження відомого британського навігатора і мореплавця Адама Вільямса, який народився 24-го вересня 1564-го року. Він вважається першим європейцем, який досяг узбережжя Японії і відкрив цей торговельний напрямок.

Більше новин на: Яворів Інфо