Після двох днів боїв ніч з 19 на 20 лютого пройшла відносно спокійно. Сторони протистояння продовжували залишатися на своїх позиціях та час від часу перекидувалися коктейлями молотова та світло шумовими гранатами.
Під ранок на майдан прибуло багато автобусів з активістами Львівської та Івано-Франківської областей. Також постійно підходили свіжі сили київлян. Весь центр української столиці був заблокований блокпостами силовиків, доступ до Майдану Незалежності був відкритий тільки з боку Бесарабської площі.
Приблизно о 8:30 ранку беркутівці великими силами спробували штурмувати Майдан з боку вулиці Інститутської в районі стели Незалежності але наразилися на щільну вогнепальну стрільбу з боку активістів. Це спричинило паніку в рядах бійців беркуту та внутрішніх військ і вони почали відступати в бік вулиць Інститутської та Європейської площі.
Окрилені успіхом новоприбулі євромайданівці, незважаючи на заклики зі сцени Майдану залишатися на місцях та утримувати старі позиції, кинулися в атаку на відступаючих бійців внутрішніх військ. Події розвивалися дуже стрімко і вже за декілька хвилин активісти озброєні палицями та щитами зуміли зайняти весь Хрещатик, Європейську площу та увірватися на територію Жовтневого палацу на вулиці Інститутській. Саме там відбулися самі драматичні та трагічні події Революції Гідності які потім назвуть розстрілом Небесної сотні.
На початку вулиці Інститутської відступ силовиків прикривали водомети та озброєні автоматами спецпризначенці МВС, так звана «чорна рота беркуту». Останні відкрили безжальний вогонь на ураження по наступаючим активістам. Крім них стріляли також снайпери, що знаходилися в прилеглих будівлях. З’явилися перші загиблі та поранені.
Незважаючи це, повстанці продовжували наступ та до 10-ї години повністю відтіснили силовиків за межі Жовтневого палацу і закріпилися в районі старої барикади напроти станції метро «Хрещатик». Активні бої тривали з 8:56 по 11:34 ранку, проте поодинокі постріли та вбивства продовжувалися до обіду.
Безпосередньо на вулиці Інститутській 20 лютого було застрелено 47 активістів Євромайдану. Декілька сотень людей отримали поранення різного ступеня важкості, деякі з них померли згодом, деякі залишилися інвалідами.
Варто відзначити особливу жорстокість силовиків з якою ті вбивали беззбройних людей, що не представляли для них прямої загрози. Багато пострілів були здійснені в спину та в людей, які просто надавали допомогу пораненим. В цей же день тодішній міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко офіційно підтвердив дозвіл на застосування вогнепальної зброї проти мітингувальників.
Драматичні події на вулиці Інститутській, за якими в прямому ефірі спостерігав весь світ, стали переломними в Революції Гідності та змусили владу вивести війська зі столиці та піти на компроміс з опозицією.
Ввечері 20 лютого, на екстреному засіданні Верховної Ради була прийнята постанова «Про засудження насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України». Постанова засуджувала дії силовиків, скасовувала антитерористичну операцію та зобов’язувала всі підрозділи повернутися в місця своєї постійної дислокації. За цей документ проголосували 236 народний депутатів серед яких 35 від партії влади. Не голосували тільки представники Комуністичної партії.
Цілий день 20 лютого відбувався вивід всіх силових підрозділів та тітушок зі столиці. Велика їх частина була зупинена та роззброєна місцевими активістами. До вечора весь урядовий квартал, крім вулиці Банкової, був повністю взятий під контроль Майданом.
У влади більше не залишилося мускулів для протистояння з народом та вона змушена була йти на компроміс. Правда, ці дії були дещо запізнілими, і тодішньому Президенту Віктору Януковичу та його найближчим поплічникам невдовзі прийшлося хутко втікати з України на свою ментально-історичну батьківщину Московію. Їм так і не вдалося повернути Україну в радянське тоталітарне минуле.
В пам’ять про людей, що героїчно загинули в боротьбі з авторитарним режимом Януковича, щороку 20 лютого відзначається День Героїв Небесної Сотні.
Більше новин на: Яворів Інфо
