28-29 серпня вшановуємо загиблих у Іловайську – найбільшої трагедії в історії сучасної України.
Іловайський котел став однією з найстрашніших битв для української армії у війні на Донбасі. За останніми даними Військової прокуратури, в Іловайськ котлі загинули 366 військових і 429 були поранені. Сотні потрапили в полон бойовиків, доля деяких невідома досі.
Українські силовики увійшли в Іловайськ 18 серпня. Це вже був третій штурм міста. Перший штурм відбувся 6-7 серпня, другий – 10 серпня.
Варто зауважити, що у серпні 2014 року ЗС Росії перейшли до нового етапу ескалації конфлікту. Якщо до того російські війська вербували найманців для війни на Донбасі, то з 10 серпня почалося проникнення окремих підрозділів на територію окупованого Донбасу і вони почали брати участь у бойових діях.
9 серпня 2014 року можна вважати відправною точкою боїв за Іловайськ – українські добровольчі батальйони “Донбас” і “Азов” спробували штурмувати місто.
11 серпня бойовики повідомили про проведення контратаки.
13 серпня добровольці провели атаку з боку Шахтарська і дійшли до Зугреса. Бої в ньому велися і наступного дня.
Паралельно з Іловайською битвою розвивалася ситуація і на інших ділянках фронту. Зовсім поруч тривали бої за Савур-Могилу і Красний Луч.
Бойовики відтіснили українські збройні сили і таким чином вже тоді створили передумови для котла.
Також штаб АТО повідомляв про артилерійські обстріли з боку Росії. При цьому ВСУ не могли на них відповідати.
“Використовуючи висоту Саур-Могила, противник постійним артилерійським вогнем відрізав наші підрозділи від всіх видів постачання. Найнебезпечнішими були масові артилерійські обстріли з території Росії і прикордонної української території, куди регулярно висувалися російські батареї”, – йдеться в звіті ТСК Верховної Ради з Іловайської трагедії.
18 серпня батальйони “Дніпро” та “Донбас”, 17-а криворізька танкова, 51-а волинська, 93-а дніпропетровська мехбригади ВСУ йдуть на прорив і звільняють частину Іловайська. Бойовики засіли в північній частині міста і взяли підкріплення з Донецька.
20 серпня місто було на дві третини під контролем української армії. У сутичках за Іловайськ ворогові протистояли батальйони “Дніпро”, “Донбас”, “Азов”, “Шахтарськ” за підтримки армійських частин 17-ї дніпропетровської танкової, 93-ї дніпропетровської механізованої та 51-ї волинської бригад. Того ж 20 серпня до бойовиків на підмогу прибули терористичні угрупування “Восток” та “Оплот”.
21 серпня в Іловайськ підходить підкріплення Нацгвардії, тривають бої за місто. Українські війська утримують його частину, але у них незахищений тил і мало резервів.
А після введення регулярних російських військ 23-24 серпня, 28 серпня іловайське угрупування опинилося в оточенні. Українських бійців в Іловайську почали “методично розстрілювати” з “Градів” та “Ураганів”.
28 серпня речник ІАЦ РНБО (тепер речник Адміністрації Президента) Андрій Лисенко передав, що Іловайськ під контролем українських військових.
До 28 серпня з російською стороною було обговорено маршрут виходу українських військ по “зеленому коридору” двома колонами.
29 серпня о 6:00 російський офіцер прибув до Многопілля і повідомив українській стороні, що вихід має відбуватися без зброї. О 8:15 українські військові двома організованими колонами почали вихід з Іловайська. О 10:00 російська артилерія під Іловайськом цинічно розстріляла “гуманітарний коридор” попри запевнення, що українські бійці зможуть безпечно і без втрат вийти з оточення.
30 серпня всі бійці, які не здалися в полон, зі зброєю і прапорами вийшли через спеціальний коридор до місця дислокації основних сил АТО.
Більше новин на: Яворів Інфо
