Минає 121-ша річниця з дня народження священника, церковного і громадського діяча о. Миколи Вояковського, який у 1936 році будучи парохом Страдча запровадив Хресну дорогу на Страдецькій горі.
Про це повідомляє Яворівська районна рада.
Сьогодні в Страдецькій печері прагнуть помолитися паломники з цілої України. На згадку прочани беруть із собою печерний пісок, який зберігають як реліквію.
У 1936 р. о. Микола Вояковський запровадив Хресну Дорогу на Страдецькій горі, яку Папа Пій XI благословив грамотою, надавши статус Єрусалимської.
Отця Вояковського можна сміливо назвати подвижником Страдецької святині. Він організував археологічні дослідження печерного монастиря, які проводив д-р Ярослав Пастернак і зробив детальний опис, без якого ми не мали б зараз такої повної уяви про його стан до Другої світової війни.
Після археологічного обстеження, проведеного у 1939 році Ярославом Пастернаком з ініціативи пароха о. Миколая Вояковського, печери облаштували для відвідування прочан, відновивши церкву Матері Божої Нерушимої Стіни. У тому ж році вийшла друком стаття о. Вояковського, у якій детально описано печерний монастир, котрий, на жаль, на наш час зазнав руйнації, бо поблизу розташований завод силікатної цегли. Аби добути пісок з-під кам’яного шару, десятиліттями проводились вибухові роботи. Внаслідок цього засипано один хід повністю, а інший частково.
Отець Микола Вояковський народився 12 червня 1899 року в с. Богданівка Збаразького повіту, нині Підволочиський район Тернопільської області. Навчався в гімназіях у Тернополі (українській державній, 1910—1914) та Станиславові. Заснував у Богданівці хор і драматичний гурток. Воював в УСС, УГА. У 1920—1925 роках навчався у Львівській духовній семінарії Святого Духа. Висвячений 5 квітня 1925 року.
Душпастирську працю розпочав у Скалаті (1925), у 1925—1927 роках — на парафії в с. Оліїв на Зборівщині і Великополі Грудецького повіту (1927—1932). Упродовж 1932—1939 років був парохом у селі Страдч на Яворівщині[1]. У 1936 році о. Микола Вояковський запровадив на Страдецькій горі хресну дорогу. Папа Пій XI благословив цю духовну будову грамотою i надав їй статус Єрусалимської.
У 1939—1941 роках — помічник пароха церкви св. Варвари у Відні, душпастир українських робітників у Судетах. 1941—1945 рр. — помічник візитатора, від 1945 року — апостольський візитатор українців-католиків у Німеччині. Тут видавав «Урядовий вісник» Апостольської візитатури українців-католиків у Німеччині, заснував українську католицьку семінарію, кілька релігійних організацій. Від лютого 1948 року — генеральний вікарій у Німеччині. В грудні того ж року виїхав до США: парох церков в Брукліні, в Баффало, в Коговзі.
Автор публікацій у львівській («Поступ», «Нива», «Нова Зоря») та емігрантській («Логос», «Шлях»—”The Way”) пресі, двотомника проповідей (1949,1954).
Більше новин на: Яворів Інфо
