“Друг Хитрий”… Яворівщина попрощалась з молодим Героєм України

На Яворівщині попрощались із 22-дворічним бійцем Правого Сектору Мар’яном Корчаком на позивний «Друг Хитрий».
Траурну процесію від дому загиблого до храму і до кладовища супроводжував військовий оркестр, а дорогою домовину зустрічали навколішки. Весь шлях був обставлений лампадками.
Мар’ян — перший боєць з смт. Шкло, який поліг на фронті. За традицією його поховали під звуки гімну й постріли почесної варти.
«Друг Хитрий» пішов на фронт добровольцем у 2016 році, тоді йому було двадцять. Побратими пригадують: попри юний вік, завдяки своїй наполегливості, Мар’ян став командиром позиції та парамедиком. У лавах першої штурмової роти Правого Сектора пройшов Авдіївську промзону, Піски й Зайцеве, де і загинув. Побратими хлопця діляться спогадами: «Він одразу зарекомендував себе як дисциплінований, щирий боєць, який беззаперечно виконував всі накази, знав свою справу, за дуже короткий час став авторитетом у підрозділі, йому довіряли людей, позиції, на яких була дуже велика відповідальність. Людина була надзвичайної скромності, йому ніколи не було треба. Ми від інших взнавали, що йому щось треба. Це був один із сумлінних бійців, один із таких правильних бійців. І, я не знаю, як воно буде зараз без нього», — каже керівник Правого Сектора Львівщини Тарас Хаммер.
Спогадами про Мар’яна ділиться і його побратим та керівник Ганс. Він був із хлопцем з першого Мар’яниного дня у війську. «Я у них був взводним в Промці, він мені одразу сподобався: кмітливий, добрий, якось дразу подружилися. Була ротація, потім знову приїхав, потім Піски у нас разом з ним били, там ми просунулися завдяки Маярну. Потім було Зайцеве, потім він відновив позиції. Благадаря йому пацани, стоячи там відчувають себе впевнено. Без нього як без рук. Він був дуже великим націоналістом, я таких ще не зустрічав. Він дуже любив Україну». Саме Ганс був із Мар’яном у момент його загибелі. Каже,того дня був сильний мінометний та артилерійський обстріл, який тривав понад півгодини. Хитрий» як парамедик кинувся рятувати побратимів, але загинув сам. «Ми думали, що там вже хана всім. Він схопив медрюкзак, висунувся надавати медичну допомогу хлопцям, і, на жаль, ворог виявився хитрішим і запустив останню міну, на жаль вона била і фатальна. Він йшов захищати своїх товаришів. Не просто вийшов десь-там по телефону поговорити, а саме загинув як герой», — каже Ганс. У Мар’яна залишились батьки та брат із сестрою. Хлопець був наймолодшим в родині, каже Тарас Хаммер: «Мені подзвонили позавчора о 5:20 і сказали, що його нема. Я не вірив, поки його не побачив, поки його не взяв за плече та й до тепер мені, чесно кажучи здається, що він десь там, він має приїхати, подзвонити. Остання наша розмова з ним по телефону буде, він говорив: Хаммер, я не знаю що буде далі, але я з вами до кінця буду, я не залишу Правого сектора, ви — моя сім’я. Про нього треба говорити в школах, про нього треба говорити у вишах, його треба ставити як приклад. І, найголовніше люди повинні зрозуміти, люди мають те оцінити і не просто піти поплакати, а зробити висновки».
Побратими кажуть, про свої поїздки на фронт Мар’ян Корчак інколи навіть не розповідав рідним, бо не хотів, щоб хвилювались.


Більше новин на: https://yavoriv-info.com.ua

Поділитись:
НА ГОЛОВНУ

Варто подивитись:

Загрузка...