Місяць: Червень 2017

У 2017 році додаткова сесія зовнішнього оцінювання триватиме з 3 до 12 липня.
Розпочинається додаткова сесія 3 липня тестуванням з української мови і літератури, 4 липня відбудеться зовнішнє незалежне оцінювання з англійської та російської мов, 5 липня – з математики, 6 липня – з історії України, 7 липня – з біології, іспанської, німецької, французької мов, 10 липня – географії, 11 липня – з фізики. Завершується додаткова сесія 12 липня тестуванням з хімії.
За словами директора Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти Лариси Середяк учасниками додаткової сесії стануть кремі категорії осіб, які не мали можливості зареєструватися для участі в зовнішньому оцінюванні в основний період, а також учасники, які зареєструвались в основний період, але не змогли взяти участь в основній сесії ЗНО з поважних причин. Такі особи до комплекту документів додають заяву щодо надання можливості пройти зовнішнє оцінювання з певного предмета під час додаткової сесії та документ, що підтверджує причину.
До поважних причин належать:
– хвороба в день проведення ЗНО з певного навчального предмета;
– стихійне лихо, у тому числі пожежа, повінь, землетрус, військові дії або суспільні збурення, техногенна катастрофа в день або переддень проведення тестування;
– викрадення одного з документів, необхідних для допуску до пунктів проведення ЗНО, що трапилося до проведення тестування, але не раніше ніж за 5 календарних днів;
– смерть рідних по крові або по шлюбу, яка сталася до проведення ЗНО, але не раніше ніж за 7 календарних днів;
– участь у міжнародних, всеукраїнських заходах (змаганнях, конкурсах, олімпіадах тощо), включених до офіційних заходів Міністерства освіти і науки України, Міністерства культури України, Міністерства молоді та спорту України, або відрядження до/з місць їх проведення.
Також взяти участь у додатковій сесії можуть особи, які:
– брали участь у тестуванні, але стосовно них допущено порушення процедури проведення зовнішнього оцінювання, що підтверджено рішеннями регламентних комісій;
– брали участь у тестуванні, але не змогли завершити виконання сертифікаційної роботи у зв’язку з різким погіршенням стану здоров’я або виникненням у пункті зовнішнього оцінювання інших обставин, що могли становити загрозу для їхнього життя та здоров’я.
У додатковій сесії ЗНО також можуть взяти участь особи, які за рішенням судів перебувають в установах пенітенціарної системи України.
Зазначимо, на участь у додатковій сесії ЗНО з різних предметів у Львівській області зареєструвались 136 осіб.

Вчора, 28 червня 2017 року, виповнилось сто років, як у 1917-му Центральна Рада створила свій виконавчий орган – Генеральний Секретаріат – перший уряд України. На нього покладалося втілення у життя головного постулату Першого універсалу, ухваленого кількома днями раніше: “Однині самі будемо творити наше життя”.
Поряд із законодавчою гілкою влади, яку репрезентувала сама Центральна Рада, розпочиналося творення виконавчої, очолюваної Генеральним Секретаріатом. Справи внутрішні, фінансові, продовольчі, земельні, хліборобські, міжнаціональні та інші в межах України передавались до його компетенції.
Для того, щоб не псувати й без того складні стосунки з російським Тимчасовим урядом, а також через відсутність консенсусу між членами Центральної Ради, вирішили не вживати слово “уряд” чи “міністри”, натомість – “Генеральні секретарі”. До першого складу Генерального Секретаріату увійшли 8 Генеральних секретарів та Генеральний писар. Головою, а водночас Генеральним секретарем внутрішніх справ був обраний відомий політичний діяч і письменник Володимир Винниченко.
Генеральним секретарем фінансів став кооператор Христофор Барановський, міжнаціональних справ – публіцист Сергій Єфремов, харчових – економіст Микола Стасюк, земельних – кооператор Борис Мартос, військових – голова Українського генерального військового комітету Симон Петлюра, юстиції – правник Валентин Садовський, освіти – педагог Іван Стешенко, генеральним писарем – публіцист Павло Христюк. Найстаршому з членів Генерального Секретаріату Івану Стешенку на момент вступу на посаду виповнилося 44, а наймолодшому Павлу Христюку – лише 27, отже, середній вік перших українських урядовців ледь перевищував 36 років. Незважаючи на «молодість», а також відсутність досвіду державної служби, Генеральні секретарі відразу завзято взялися за справи – вирішення організаційних питань, налагодження роботи відомств, визначення сфери діяльності та формування їхньої політики.
Утворенням Генерального Секретаріату Центральна Рада продемонструвала серйозність своїх намірів щодо втілення автономії України. Як відзначав її голова Михайло Грушевський, Центральна Рада оголосила “шах” Тимчасовому уряду, поставила його “щільно перед загрозою конфлікту” і змусила до поступок: «Враження його було глибоке і тільки після нього всі кроки Центральної Ради включно з Універсалом в очах усіх, хто не вірив українському рухові і сподівався якось його “на кривій об’їхати”, переконалися в серйозності ситуації і необхідності з нею в певній мірі порахуватися”.
За словами Володимира Винниченка, це був “ідеальний уряд” – побудований не на примусі, а на моральному авторитеті й підтримці людей. Він не мав тієї влади та повноважень, що мають зазвичай уряди. У його розпорядженні не було жодного солдата (хоча чимало військових готові були виконати накази цього уряду). Він не міг призначити або звільнити жодного урядовця, дати розпорядження чи наказ адміністративним установам. Але чиновники з власної волі готові були виконувати його вказівки. Генеральний Секретаріат, зрештою, не мав грошей, механізму збору податків. Однак кошти до Національного фонду люди збирали добровільно. “До Києва з усіх закутків великої України їхали делегати, представники сіл, волостей, повітів, громад, комітетів, щоб на власні очі побачити ту Центральну Раду, привітати її і передати зібрані поміж робітниками і селянами гроші – мідні, срібні, золоті, – писав у спогадах про Генеральний секретаріат генеральний писар Павло Христюк. – Були дні, що біля скарбниці Центральної Ради стояли цілі черги селянських, робочих з мозолястими руками, постатей з пакунками і торбиночками з грішми в руках. Це український народ ніс своїй Раді добровільний податок – невеликий, але щирий, даваний без примусу, з радістю”.
Перші місяці своєї роботи Генеральний Секретаріат працював у будівлі Педагогічного музею, де також відбувалися засідання Центральної Ради (нині – Будинок вчителя по вул. Володимирській, 57). “Перший Уряд української державности, весь з усіма своїми органами й апаратами, містився у двох малесеньких закапелочках, – згадував голова секретаріату Володимир Винниченко. – Ці закапелочки, мабуть, були перероблені з “уборних” (мали кам’яну долівку й “раковини” в стінах для води). І тут, у цих закапелочках генеральні секретарі приймали сотні делегацій у день, робили, обливаючись потом од духоти, свої засідання; самі переписували на машинках свої постанови, самі навіть підлогу підмітали, бо не було ні урядовців, ні писарів, ні навіть сторожа”.
І тільки восени 1917 року Генеральний Секретаріат отримав у своє розпорядження вільні приміщення у готелі “Савой” на вул. Хрещатик, 38. На жаль, цей будинок, як і більша частина забудови центральної вулиці Києва, був підірваний енкаведистами у вересні 1941 року. Тепер на цьому місці розташована будівля Київської міської ради (Хрещатик, 36).
Із ухваленням Четвертого універсалу Центральної Ради, яким проголошувалась незалежність Української Народної Республіки, Генеральний Секретаріат змінив назву на Раду Народних Міністрів.
Український інститут національної памяті.

Упродовж 26–28 червня 2017 року, представники господарств Львівщини під час курсу тренінгів «Органічний рух в Україні» ознайомляться з історією та сучасним станом розвитку органічного сільського господарства в Європі, Україні та області.
Захід відбувається за підтримки департаменту агропромислового розвитку Львівської ОДА, Українського кооперативного альянсу, Дослідного інституту органічного сільського господарства Fibl.
За словами директора департаменту Наталії Хмиз, учасники тренінгів мають можливість ознайомитися з історією та сучасним станом розвитку органічного сільського господарства в Європі, Україні та на Львівщині, вивчити європейський досвід у просуванні регіональних харчових продуктів, ознайомитись із питанням підтримки від органів влади, міжнародних та донорських програм, побувати на виїзній сесії на господарствах Львівщини: ПП «Олег Гураль» , ПАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат», ФГ «Соломея».

На автодорогах Львівщини обмежили рух вантажівок в світлу пору доби.
Відповідно до Законів України «Про дорожній рух», «Про автомобільні дороги» та інших нормативних документів, на виконання Окремого доручення голови Державного агентства автомобільних доріг України від 16.05.2017р. № 146-ОД, з метою збереження дорожнього покриття автомобільних доріг від руйнування великоваговими транспортними засобами у період спекотної погоди проїзд територією Львівської області дорогами державного та місцевого значення великовагового автомобільного транспорту загальною вагою понад 24 тонни і навантаженням на вісь понад 7 тонн у денний час доби з 10.00 до 22.00 у разі підвищення температури повітря понад +28оС.
Обмеження руху не розповсюджується на транспортні засоби, які здійснюють перевезення вантажів, що швидко псуються, та ті, які використовуються під час ліквідації наслідків стихійних явищ або надзвичайних ситуацій.
Зважаючи на вище наведене, Служба автомобільних доріг у Львівській області звертається до водіїв та авто перевізників щодо недопущення руху великовагового транспорту в період підвищеної температури повітря більш ніж +28оС, з метою запобігання руйнування дорожнього полотна та збереження дорожньої інфраструктури, що потребує значних матеріальних затрат по її відновленню.
Нагадуємо, в літній період на дорогах області діє 51 пункт відстою великовантажного транспорту.

У межах фінського проекту з підтримки реформи Нова українська школа планується розробити інструментарій для ефективного моніторингу якості освіти в початковій школі.
Відповідне питання було обговорене під час зустрічі міністра освіти Лілії Гриневич з іноземними партнерами.
За словами Лілії Гриневич, якісний моніторинг знань в початковій школі є дуже проблематичним, особливо, якщо йдеться про перші класи – дітей 6-річного та 7-річного віку.
«Банальне тестування тут не підходить – потрібні більш диференційовані підходи, інакше ви просто не отримаєте достовірної інформації. В багатьох країнах такий інструментарій розвинено, але не у нас, і ми маємо це надолужити», – зазначила міністр.
Вона підкреслила, що важливо зробити моніторинг якості до реалізації нової школи та після – щоб мати можливість оцінити успіх впровадження реформи.
На думку міністра, особлива проблема полягає з моніторингом якості освіти з іноземних мов, і в цьому питанні потрібна підтримка тих партнерів, які вже давно працюють саме з розвитком мовних компетентностей.