Місяць: Березень 2017

З 1 липня 2017 року на Львівщині впровадять пілотний проект з монетизації пільг на проїзд у громадському транспорті. Замість безкоштовного проїзду пільговики щомісяця отримуватимуть певну суму коштів. У зв’язку з цим перевізники відмовились від оприлюднених раніше намірів обмежити пільгові перевезення і погодились возити всіх пільговиків до липня.
Нагадаємо, раніше перевізники заявляли, що з 2 квітня суттєво обмежать перевезення пільговиків на приміських та міжміських маршрутах і возитимуть безкоштовно лише учасників бойових дій та інвалідів І групи.
31 березня голові Львівської ОДА домовився з перевізниками, що до 1 липня пільговий проїзд на Львівщині не обмежуватимуть.
З 1 липня на Львівщині планують впровадити монетизацію пільг.ОДА уже провела попередні розрахунки вартості монетизації пільг.
Монетизація пільг стосуватиметься як приміських і міжміських, так і міських маршрутів, зокрема у Львові.
До 1 липня, поки у громадському транспорті діятиме пільговий проїзд, перевізникам компенсовуватимуть частину витрат на пільгові перевезення.
Нагадаємо, що у Львівській області є близько 714 тис. пільговиків, що становить майже третину населення Львівської області. Мова йде про 520,6 тис. пенсіонерів, 91,9 тис. людей з інвалідністю, 51,8 тис. дітей з багатодітних сімей, 26,4 тис. учасників бойових дій, 11,7 тис. ветеранів органів внутрішніх справ і військової служби, 4,7 тис. чорнобильців.
Перевізники вже неодноразово погрожували припинити возити пільговиків. Минулого року перевізники заявляли, що лише у Львові за рік вони втрачають на пільговиках 90 млн грн, а на Львівщині – близько 190 млн грн.
Також був підписаний меморандум між перевізниками і обласною владою про запровадження пілотного проекту у Львівській області про монетизацію пільг та запровадження адресної допомоги пільговим категоріям населення.

31 березня 1873 року,на Полтавщині, у родині сільського священика народився Микола Міхновський, адвокат, ідеолог самостійницької течії в українському русі почаку ХХ століття. Він-автор програмного документу Браства тарасівців «Кредо молодого українця» та брошури «Самостійна Україна».
Микола Міхновський був нащадком старовинного козацького роду. Його батько знав українських пісень та дум, чому навчив і сина. А богослужіння правив українською.
Навчаючись на юридичному факультеті Київського університету Св. Володимира, Міхновський увійшов до таємної політичної організаціїї «Братство тарасівців». «Нашому поколінню належить створити українську національну ідеологію для боротьби за визволення нації і для створення своєї держави. – так окреслив «Кредо…» Міхновський. Зреалізувати ці ідеї Братство не змогло, натомість практично усі його члени опинилися за гратами.
1899-го він з коханою переїхав до Харкова, тікаючи від її чоловіка. Але шлюб не склався. Тут Міхновський займався адвокатською практикою і швидко зійшовся з місцевою українською громадою. 1900-го він разом зі студентами влаштував у Харкові концерт, присвячений 100-річчю «Енеїди» Івана Котляревського, виступав перед учасниками Шевченківських свят у Полтаві і Харкові, закликав до збройної боротьби за права українського народу.
Міхновськй відгукнувся на пропозицію керівників новоствореної Революційної української партії (РУП) і написав для неї програму «Самостійна Україна». «Над нами висить чорний стяг, а на ньому написано: смерть політична, смерть національна, смерть культурна для української нації! – йшлося у програмі, яка вийшла брошурою 1900-го року у Львові, – І от посеред таких лихих обставин ми зійшлися до купи, ми згромадилися в одну сім’ю, перейняті великим болем та жалем до тих страждань, що вщерть наповнили народню душу і, хай навпаки логiці подій, ми виписали на прапорі: одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір карпатських аж по кавказькі».
1902-го, після розриву з РУП, Міхновський заснував Українську народну партію (УНП), для якої написав мініфест «10 заповідей УНП». З усіх сил він намагався донести свої ідеї до людей: заснував україномовний журнал, друкував свої дописи у пресі, видавав книжечки, в судах захищав українських активістів.
Він одним з перших почав відстоювати ідею формування власних збройних сил. На початку Української революції 1917-1921 років він заснував Український військовий клуб імені Павла Полуботка, став одним з організаторів 1-го Українського полку ім. Хмельницького.
Після встановлення гетьманату Павлові Скоропадському пропонували кандидатуру Миколи Міхновського на посаду голови уряду. Гетьман запропонував тому лише пост «бунчужного товариша» (особистого радника), від якого Міхновський відмовився.
Після встановлення більшовицької влади він деякий час жив на Кубані, а 1924-го повернувся до Києва, де його одразу ж заарештували органи ГПУ.
Його розчаруванню не було меж. «Ворожі до українства численні елементи й свої ж таки обивателі-малороси, скептично байдужі до національних прагнень українського народу, створювали те глинясто-болотисте тло, на якому не знаходили ґрунту вияви міцної національної енергії», – так описав київські місяці життя Миколи Міхновського його колега по педагогічному технікуму Микола Марченко.
3 травня 1924 року Миколу Міхновського знайшли повішеним у саду садиби його друга Володимира Шемета. У передсмертній записці було таке: «Ніж вони мене, краще я сам себе».

Президент України підписав указ про відзначення у 2017 році Дня пам’яті та примирення і 72-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Указ прийнятий “з метою гідного вшанування подвигу переможців нацизму у Другій світовій війні, ветеранів війни, учасників українського визвольного руху, жертв нацистських переслідувань, увічнення пам’яті загиблих у Другій світовій війні, а також утвердження патріотизму та національної гідності, консолідації суспільства”.
Кабінету міністрів доручено утворити Організаційний комітет із підготовки та проведення у 2017 році заходів із відзначення Дня пам’яті та примирення і 72-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, залучивши до його роботи представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та громадянського суспільства.
На основі пропозицій Організаційного комітет слід розробити, затвердити і забезпечити виконання плану заходів із відзначення Дня пам’яті та примирення і 72-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Уряду також доручено звернутися до релігійних організацій із пропозицією провести 8, 9 травня 2017 року панахиди за загиблими у Другій світовій війні та молебні за захисників Вітчизни.
Обласним державним адміністраціям потрібно розробити за участю представників громадських об’єднань і затвердити регіональні плани заходів із відзначення Дня пам’яті та примирення і 72-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні та забезпечити реалізацію таких заходів. Також їм потрібно вжити заходів щодо поліпшення соціального захисту ветеранів війни, учасників українського визвольного руху часів Другої світової війни, жертв нацистських переслідувань, сімей загиблих (померлих) воїнів, забезпечення надання їм необхідної медичної допомоги та матеріальної підтримки.