Місяць: Січень 2018

З 1 січня 2018 року у пунктах пропуску на державному кордоні у повному обсязі запрацювала система фіксації біометричних даних іноземців та осіб без громадянства. Про це повідомили у прес-службі МВС України.
Ця система біометричного контролю розгорнута Державною прикордонною службою України на виконання Указу Президента України від 30 серпня 2017 року № 256 «Про рішення Ради національної безпеки та оборони України від 10 липня 2017 року «Про посилення контролю за в’їздом в Україну, виїздом з України іноземців та осіб без громадянства, додержання ними правил перебування на території України». Вона є однією з підсистем відомчої автоматизованої системи прикордонного контролю.
Запуск системи фіксації біометричних даних ‑ це ще один крок щодо покращення безпекової складової при перетинанні кордону та вдосконалення системи прикордонного контролю. Адже головна її мета ‑ забезпечення національної безпеки країни, посилення контролю за в’їздом та виїздом з України іноземців та осіб без громадянства, додержанням ними правил перебування на території нашої держави.
Працівники Держприкордонслужби фіксують відбитки 5 пальців правої руки. Обов’язкову фіксацію біометричних даних застосовують у відповідності до визначеного МЗС переліку 70 країн, у тому числі Російської Федерації, які віднесено до категорії ризику. Решта іноземців – за результатами аналізу та оцінки ризиків.
При повторному перетині особою кордону здійснюватиметься процес ідентифікації особи. При цьому інспектор бачитиме чи здавала людина свої біометричні дані і здійснюватиме їх перевірку. У разі не співпадіння даних особу буде направлено на додатковий контроль для з’ясування обставин.
Відповідно до вимог Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено категорії іноземців та осіб без громадянства, які звільняються від фіксації біометричних даних. Це насамперед глави держав і урядів зарубіжних країн, члени парламентських та урядових делегацій, особи до 18-річного віку, круїзні туристи, члени екіпажів транспортних засобів, дипломатичний персонал, посадові особи міжнародних організацій.
Під час паспортного контролю інспектори Держприкордонслужби здійснюють перевірку паспортних документів іноземців, в тому числі за базами Інтерполу. Далі відбувається зчитування інформації (відбитки пальців) за допомогою рідерів, яка надходить до підсистеми обробки біометричних даних відомства. Крім того, через міжвідомчу інформаційно-телекомунікаційну систему «Аркан» вона надходитить до Національної системи біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства Державної міграційної служби.
Для створення цієї системи було технічно дообладнано 157 пунктів пропуску та 3 КПВВ на адмінмежі з ТОТ АР Крим. Для цього Держприкордонслужбі було виділено 300 мільйонів гривень. Зокрема, обладнано понад 1200 робочих місць та доукомплектовано більше 400 автоматизованих робочих місць сканерами відбитків пальців, розгорнуто більше 320 нових робочих місць на І-й та ІІ-й лінії контролю, а також понад 420 в залізничних пунктах пропуску, модернізовано сховище зберігання біометричних даних.

Від учора, 1 січня 2018 року, в Україні вступає в дію медична реформа – одна з головних реформ, яку президент Петро Порошенко підписав в останні дні 2017 року. Таким чином на українців чекає ціла низка змін у медичній галузі.
З 1 січня 2018 року принцип «гроші ходять за пацієнтом» запрацює для первинної ланки медичних працівників. Для пересічних українців це означає, що після оголошення міністерством охорони здоров’я так званої приписної кампанії вони мають знайти собі сімейного лікаря або терапевта чи педіатра для своєї дитини і підписати з ним угоду, пише DW.
У разі переїзду чи незадовільного сприйняття якості медичних послуг людина зможе укласти договір з іншим лікарем. Попередня угода за таких умов автоматично скасовуватиметься. За потреби українці можуть звертатися до фахівців там, де їм це буде зручно, – необхідності відвідувати лікаря за місцем реєстрації чи проживання не буде.
Ці послуги будуть безкоштовними – угоди будуть необхідні для того, аби визначати компенсацію для лікарів. Міністерство охорони здоров’я зробило відповідні розрахунки – держава платитиме лікарю щорічно 370 гривень на рік за одного пацієнта без урахування відповідних вікових коефіцієнтів. З 2019 року цю суму планують збільшити до 450 гривень щорічно. Натомість розрахунки для вторинної та третинної ланки медичної допомоги досі тривають і , згідно з очікуваннями міністерства, на це піде ще близько двох років. Тому поки що вторинна та третинна ланки працюватимуть у старому режимі і лише з 2020 року перейдуть на нові принципи роботи. Після цього пацієнт підписуватиме із медичними закладами угоди, в яких зазначатиметься перелік послуг та ліків, які можна отримати безкоштовно, а обирати лікарню можна буде без урахування місця проживання чи реєстрації.
Втім скористатися допомогою спеціалізованого лікаря після запровадження реформи можна буде лише після призначення сімейного лікаря, терапевта чи педіатра. Якщо всупереч рішенню лікаря первинної ланки, пацієнт звернеться до профільного фахівця самостійно, він муситиме самостійно сплатити його послуги. Без додаткових відрахувань.
Попри той факт, що відтепер медичні послуги формально надаватимуться на страховій основі, жодних додаткових відрахувань через це українці не робитимуть. Завдяки реформі буде створено Національну службу здоров’я України (НСЗУ), що фактично виконуватиме роль страховика. Гроші на покриття видатків надходитимуть до цієї фінансової організації з державного бюджету. Фактично ті податки, які сплачують громадяни України, і будуть своєрідними «страховими внесками», які підуть на їхнє медичне обслуговування. Якщо раніше держава утримувала медичні заклади, то тепер бюджетні кошти йтимуть на закупівлю у медичних закладів їхніх послуг. Держава платитиме за послуги не лише державним і комунальним, але й приватним медичним закладам. За задумом авторів реформи, це має змусити медичні заклади змагатися за пацієнтів, позбавить необхідності фінансування лікарень, які не мають навантаження, на яке вони розраховані, а також дасть свободу лікарям, що зможуть надавати власні послуги як приватні підприємці.
За що платити, а що – безкоштовно. Передбачається, що до безкоштовних послуг належатимуть невідкладна, первинна та паліативна медична допомога. Це означає, що усі звернення до сімейних лікарів, педіатрів та терапевтів, термінові операції, а також догляд і знеболювання для важко і смертельно хворих залишатимуться безкоштовними. У переліку буде спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, медична реабілітація, медична допомога дітям до 16-ти років, а також породіллям.
У міністерстві охорони здоров’я заявляють – перелік безкоштовних послуг буде єдиним по всій країні, і вони обраховуватимуться за єдиною тарифною сіткою, незалежно від місця надання послуги. Частина послуг, натомість, стане офіційно платною. У міністерстві охорони здоров’я прогнозують, що йтиметься передусім про естетичну хірургію і стоматологію за винятком екстрених випадків.
Оnline-лікарня для українців. У перспективі пацієнти відчують на собі запровадження електронної системи охорони здоров’я eHealth. Завдяки їй медичні картки українців будуть електронними, а записатися на візит до лікаря можна буде онлайн. Також завдяки цій системі пацієнти зможуть відслідковувати наявність у конкретних лікарнях безкоштовних ліків. Система eHealth також запрацює не одразу. Планується, що першими в ній почнуть реєструватися педіатри, сімейні лікарі та терапевти, а вже потім до неї приєднаються спеціалізовані лікарі. Щоправда, швидкість цього приєднання залежить і від наявності відповідної техніки – далеко не усі лікарні зараз обладнані комп’ютерами та доступом до інтернету, але у міністерстві охорони здоров’я обіцяють, що незабаром eHealth функціонуватиме по всій країні.

Учора, 1 січня 2018 року, у Львові традиційною смолоскипною ходою відзначили 109-річницю з дня народження Степана Бандери.
Хода розпочалась від вулиці Винниченка й тривала центром Львова. Кінцева точка – пам’ятник Степану Бандері.
Центром Львова пройшлись сотні людей. Хода ненадовго заблокувала рух у центрі міста.

“Я народився 1 січня 1909 року в селі Угринів Старий, повіт Калуш у Галичині, яка в той час належала до австро-угорської монархії, разом з двома іншими західноукраїнськими країнами: Буковиною і Закарпаттям…” – з цих слів розпочинається автобіографія Степана Андрійовича Бандери.
12 жовтня 1957 року на сходах будинку на вулиці Карла, 8, у Мюнхені було знайдено мертвим доктора Лева Ребета, редактора “Українського Самостійника”, одного з керівників “Організації Українських націоналістів за кордоном” (ОУН(з)) “двійкарів”, давнього політичного опонента Бандери і ОУН (революційної). Медична експертиза, проведена через 48 годин після смерті, встановила, що смерть наступила внаслідок зупинки серця.
У четвер, 15 жовтня 1959 року на майданчику сходів першого поверху на вулиці Крайтмайр, 7 у Мюнхені о 13.05 було знайдено вмираючого, облитого кров’ю Степана Бандеру, провідника ОУН. У цьому будинку він мешкав зі своєю сім’єю. Його відразу ж було відвезено до лікарні. Лікар при огляді вже мертвого Бандери знайшов під правою пахвою прив’язану кобуру з револьвером (Бандера був ліваком), і тому про цей випадок відразу ж було повідомлено кримінальну поліцію.
Експертиза встановила, що “смерть прийшла внаслідок насильного способу через отруєння ціанистим калієм”.
Німецька кримінальна поліція відразу ж взяла фальшивий слід і протягом усього слідства так і не змогла нічого встановити.
Степан Андрійович Бандера – одна із головних постатей історії України XX століття. Він увійшов у нашу історію як видатний політичний діяч українського національно – визвольного руху, як Голова Революційного Проводу Організації Українських Націоналістів (РП ОУН) і як невмирущий, світлий символ боротьби за Українську Самостійну Соборну Державу (УСДРП). Навколо його імені запеклі суперечки не стихають і досі: одні вважають його поплічником гітлерівців і співучасником нацистських злочинів, інші – патріотом і борцем за незалежність України. Уже майже два десятки років від проголошення незалежності України, а жителів західної її частини продовжують називати «бандерівцями», вкладаючи в це поняття виразно негативний смисл. У декого пошана до цієї людини сягає того, що вони називають Бандеру «героєм ХХ століття» і найвидатнішою особистістю у всій історії України.
Під час Другої світової війни німецькі окупанти України його ім’ям, «Бандерабевегунг» , називали визвольну боротьбу українського народу, а московсько – більшовицькі поневолювачі «Бандерівцями» називали всіх учасників визвольної боротьби, які боролися за визволення своїх народів. «Бандерівці» для російсько – більшовицьких поневолювачів і їхніх польських васалів стали уособленням найнебезпечніших і найлютіших їхніх ворогів, так, як колись, у минулому, ними були: гайдамаки, мазепинці, петлюрівці. Ще й досі для всіх комуно – більшовицьких ворогів Української держави українські патріоти, борці за державну незалежність і суверенність України – це ті ж націоналісти – бандерівці.
Український національно – визвольний рух та збройна повстанська боротьба під час війни та в повоєнні роки проти обох поневолювачів України, німецьких і московських, стала можливою лише завдяки незвичайному героїзмові членів ОУН, бійців і командирів УПА та всього українського народу. Проти німецьких окупантів вона тривала три роки, до їх вигнання з України у жовтні 1944 року, а проти московських – у збройній формі, до 1954 року та в підпільно – нелегальній до розвалу СРСР у 1991 році. І вся ця героїчна, довготривала боротьба велася під символічною назвою «бандерівців».

“Пробач, і ти отримаєш мир” – саме такий лозунг свята, що відзначається в перший день року. І це не випадково, оскільки мир є дуже важливою умовою для кожного, без винятку, жителя на землі.
Спочатку 8 грудня 1967 року головою католицької церкви папою Римським Павлом VI було започатковано Католицьке свято — День всесвітніх молитов про мир. Воно співпадає з днем торжества Божої Матері Марії, іншим шанованим святом Римо-Католицької церкви.
А вже 17 грудня 1969 року Генеральна Асамблея ООН проголосила офіційним це свято, та дала йому нову назву — «Всесвітній день миру» (World Day of Peace).
Всесвітній день миру відзначають в перший день кожного нового року. В цей день католицькі понтифіки та священики звертаються до віруючих з посланнями миру та необхідності пробачити своїх ворогів та припинити всіляку ворожнечу в світі. Головна увага звертається на те, що кожен повинен взяти відповідальність за внесення вкладу в справу миру. В той же час віруючі моляться та закликають Бога послати мир на землю і припинити всі кровопролитні війни.

Президент підписав Закон України №2246-VIII «Про Державний бюджет України на 2018 рік», прийнятий Верховною Радою 7 грудня. Про це повідомили в АП.
Доходи державного бюджету на 2018 рік визначені у сумі 917,9 млрд грн, видатки – на рівні 991,7 млрд грн.
Граничний обсяг дефіциту держбюджету пропонується передбачити у розмірі 80,6 млрд грн або 2,4% ВВП. Граничний обсяг державного боргу встановлено у розмірі 1999,3 млрд грн, що складатиме 60% ВВП.
Планові обсяги державних гарантій визначені на рівні 24 млрд грн.
Надходження від приватизації прогнозується у обсязі 21,3 млрд грн.
Розмір прожиткового мінімуму зросте на 9% та мінімальної заробітної плати – на 16,3%. Видатки на допомогу сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, тимчасової допомоги дітям та допомоги на догляд за інвалідом І чи II групи передбачено у сумі 59,9 млрд грн. На надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг передбачено 71 млрд. гривень. Обсяг освітньої субвенції врахований у сумі 61,7 млрд грн, медичної субвенції – 57,4 млрд грн.
У 2018 році створено Державний дорожній фонд з обсягом видатків у 32,9 млрд грн. Всього на розвиток доріг передбачено спрямувати 47,7 млрд грн. На функціонування Фонду енергоефективності передбачені кошти у сумі 1,6 млрд грн, ще 0,4 млрд грн – на реалізацію Державної цільової економічної програми з енергозбереження.
У 2018 році продовжується надання підтримки місцевим бюджетам для реалізації інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку: 6,0 млрд грн – за рахунок коштів Державного фонду регіонального розвитку; 5,0 млрд грн – субвенції на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій; 1,9 млрд грн – субвенції на формування інфраструктури об’єднаних територіальних громад.
Закон набирає чинності з 1 січня 2018 року.

У 2018 році міністр внутрішніх справ має намір створити в Україні вертолітну службу порятунку і реагування на надзвичайні ситуації. Про це в четвер заявили в Міністерстві внутрішніх справ, передає ЦТС.
«Переді мною як міністром в 2018 році стоїть ряд конкретних завдань: від змін в кримінальній поліції і повної, 100-відсоткової реалізації доктрини сервісних центрів замість МРЕВ – до створення нової державної системи вертолітної служби порятунку і реагування на надзвичайні ситуації», –цитують у відомстві слова міністра.
У МВС також нагадали, що нещодавно підрозділи Держслужби з надзвичайних ситуацій отримали транспортні засоби, призначені для груп з гуманітарного розмінування. Вони будуть використовуватися для транспортування піротехніків до місць і районів виявлення мін, снарядів. Машини оснащені георадарами-детекторами для виявлення вибухонебезпечних предметів з мінімальним вмістом металу.

Від учора,31 грудня 2017 року, громадяни України з біометричними паспортами можуть подорожувати до ОАЕ без віз терміном до 30 днів.
Про це Петро Порошенко написав на своїй сторінці у Facebook.
Як зазначили у МЗС України, для в’їзду в ОАЕ українцям потрібен біометричний паспорт, термін дії якого становить не менше 6 місяців.
Українці можуть в’їжджати, виїжджати, прямувати транзитом та перебувати без віз на території ОАЕ терміном до 30 днів.