Місяць: Лютий 2021

8 147 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 25 лютого 2021 року. Зокрема, захворіли 483 дитини та 301 медпрацівник.
Також за минулу добу⤵️
▪️госпіталізовано – 2 770 осіб;
▪️летальних випадків – 135;
▪️одужало – 3 889 осіб;
▪️здійснено тестувань за добу – 86 926 (зокрема методом ПЛР – 36 670, методом ІФА – 22 760, досліджень експрес-тестами на антиген до SARS-CoV-2 – 27 496).
За весь час пандемії в Україні⤵️
?захворіло – 1 325 841 особа;
?одужало – 1 159 311 осіб;
?летальних випадків – 25 596;
?проведено ПЛР-тестувань – 6 809 165.
За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована в Івано-Франківській (711), Житомирській (711), Закарпатській (654), м. Київ (652) та Вінницькій (639) областях.
Кількість захворювань в регіонах за добу:
м. Київ – 652 випадки;
Вінницька область – 639 випадків;
Волинська область – 193 випадки;
Дніпропетровська область – 316 випадків;
Донецька область – 218 випадків;
Житомирська область – 711 випадків;
Закарпатська область – 654 випадки;
Запорізька область – 132 випадки;
Івано-Франківська область – 711 випадків;
Київська область – 318 випадків;
Кіровоградська область – 63 випадки;
Луганська область – 47 випадків;
Львівська область – 432 випадки;
Миколаївська область – 194 випадки;
Одеська область – 268 випадків;
Полтавська область – 210 випадків;
Рівненська область – 187 випадків;
Сумська область – 219 випадків;
Тернопільська область – 332 випадки;
Харківська область – 432 випадки;
Херсонська область – 52 випадки;
Хмельницька область – 285 випадків;
Черкаська область – 160 випадків;
Чернівецька область – 561 випадок;
Чернігівська область – 161 випадок.
Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.
?Три прості правила протиепідемічної безпеки – дотримання дистанції, носіння маски та гігієна рук – рятують життя.
Бережіть себе та рідних!

Більше новин на: Яворів Інфо

Станом на 17 годину 24 лютого російсько-окупаційні війська здійснили чотири порушення режиму припинення вогню в напрямку позицій Збройних Сил України. Так, в передмісті Авдіївки противник вів вогонь зі стрілецької зброї, а також ручних протитанкових та підствольних гранатометів. Поблизу Мар’їнки ворог відкривав вогонь з автоматичних станкових гранатометів, а неподалік Південного – зі стрілецької зброї.

Неподалік населеного пункту Чермалик український воїн, який ніс чергування на спостережному посту, затримав військовослужбовця окупаційних військ Російської Федерації, який намагався проникнути на українські позиції. В ході затримання противник наніс нашому воїну легке поранення холодною зброєю. У відповідь солдат застосував штатну зброю та затримав окупанта.

Про факти порушення режиму припинення вогню через Українську сторону СЦКК повідомлено представників ОБСЄ.
У районі проведення операції Об’єднаних сил виконують завдання й інші складові сил оборони. Сьогодні сапери ДСНС розмінували майже 5 гектарів території та передали на знищення 76 вибухонебезпечних предметів.
Обстановка в районі проведення операції Об’єднаних сил і надалі контрольована українськими воїнами.

Більше новин на: Яворів Інфо

З історії відомо, що з найдавніших часів символ тризуба шанувався як своєрідний магічний знак, оберіг. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, на українських землях з II ст. Існує до 30 теорій походження і значення тризуба, на приклад: сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо.
За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.
25 лютого 1918 року в Коростені Українська Центральна Рада прийняла Тризуб за офіційний герб УНР.
З 22 січня 1919 року згідно з законом про Злуку Тризуб став використовуватися і як герб Західної області УНР. Залишався він гербом гетьманської держави П. Скоропадського, а також Директорії.
Уперше спроба конституційно оформити Тризуб як державний герб була зроблена у травні 1920 у проекті Конституції, розробленому Всеукраїнською Національною Радою, а вдруге — спеціальною «Урядовою Комісією по виготовленню Конституції Української Держави» 1 жовтня того ж року.
Сучасний герб держави Україна, один із чотирьох її офіційних символів поряд з прапором, гімном і Конституцією, було затверджено 19 лютого 1992 року.

Більше новин на: Яворів Інфо

22 лютого 2021 року, Міністерство охорони здоров’я в Україні зареєструвало вакцину проти COVID-19 Oxford/AstraZeneca для екстреного медичного застосування.

?Вакцина розроблена Оксфордським університетом та британсько-шведською компанією AstraZeneca. Вакцину Oxford/AstraZeneca для екстреного застосування вже схвалила Всесвітня організація охорони здоров’я, також дозвіл на її використання дали Велика Британія, Європейський Союз та Індія.

?Вакцина, Oxford/AstraZeneca, що виробляється на потужностях Serum Institute (Індія) має локальну (торговельну) назву Covishield. Відповідно, вакцина Covishield, яка сьогодні прибуває до України, офіційно зареєстрована.

?Oxford/AstraZeneca (Covishield) подали на реєстрацію до Державного експертного центру Міністерства охорони здоров’я 15 лютого. В Україні діє закон, який спрощує процедуру реєстрації вакцин від COVID-19 та скорочує її до п’яти робочих днів.

?Україна отримала інформацію від COVAX про постачання від 2,2 до 3,7 млн доз вакцин Oxford/AstraZeneca у І–ІІ кварталі 2021 року. Крім того, вакцина буде закуплена за державні кошти напряму у виробників.

?Україна також уклала додаткові прямі контракти на постачання вакцини від COVID-19, які розроблені за участю компаній AstraZeneca (Британія-Швеція) та NovaVax (США) і виробляються на потужностях Serum Institute (Індія).

Більше новин на: Яворів Інфо

Відділом поліції №6 ЛРУП ГУНП у Львівській області розшукується безвісно зниклий Кушик Руслан Остапович 01.03.1997 року народження.

Хлопець зареєстрований у Городоцькому районі с. Вовчухи, вул. Зелена буд.78, фактично проживав на зйомній квартирі у м. Львові, по вул. Стрийська, 55 кв. 24.

Прикмети: ріст 1,70,середньої статури, світле коротке волося, в чому був одягнутий родичам не відомо.

При наявності будь-якої інформації просимо зателефонувати на лінію 102 або черговому Городоцького ВП за номером: 0680255140

Більше новин на: Яворів Інфо

25 лютого 2021 року виповнюється 150 років з дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки) – видатної української письменниці та громадського діяча, однієї з центральних постатей національної культури.

Лариса Петрівна Косач народилася 25 лютого 1871 року в невеликому містечку Звягель (нині – місто Новоград-Волинський Житомирської області). Батько письменниці, Петро Антонович Косач, – дворянин, який дуже любив літературу і живопис, був освіченою прогресивною людиною, членом Старої Громади. Мати, Ольга Петрівна Косач, — дворянка за походженням, поетеса й дитяча письменниця, яка писала під псевдонімом Олена Пчілка, була активісткою українського жіночого руху, видавала альманах «Перший вінок». Олена Пчілка займалася всебічною освітою Лесі, підтримкою її творчості та лікуванням.

Дівчинка виховувалася в культурному українському середовищі, де завжди панував дух національних традицій, піднесеного волелюбства, прагнення знань, вшанування передового суспільного досвіду. Змалечку, вражена туберкульозом кісток, дівчина змушена була подовгу лежати прикутою до ліжка. У перерві між нападами болю Леся вчилася, самотужки освоюючи нові предмети. Програму їй складали батьки. Не довіряючи офіційній шкільній, вони розробили свою методику: самі добирали літературу, самі визначали обсяги необхідних знань з тієї чи іншої дисципліни. Іноземних мов Лесю навчили спеціально запрошені для цього вчителі. Це дало змогу їй вільно опанувати французьку, німецьку, англійську мови, не кажучи вже про російську та польську. Окрім того, вона добре знала грецьку, латинську, болгарську, італійську, іспанську, грузинську та інші. Маючи за плечима ці знання, геніальна поетеса могла знайомитися з найпередовішими досягненнями світової думки і долучатися до них. Писати дівчина почала не досягнувши ще й десятирічного віку. Вірш «Надія» позначено 1880 роком, а вже через декілька років поетичні публікації, підписані псевдонімом Леся Українка, почали з’являтися у пресі регулярно.

Леся Українка взагалі відзначалася прихильністю до тем, пов’язаних із давньою історією, з далекими середньовічними часами. Хоча де б не відбувалися події, зображені в її творах, стосувалися вони виключно сучасності. Новоград-Волинський, Луцьк, Ковель, село Колодяжне, в якому з 1882 року стала постійно мешкати сім’я Косачів, – це ті місця, де минали, можливо, найкращі роки життя юної поетеси. Ці місця дали їй найосновніше – відчуття батьківщини, народу, його традицій і віри.

Все життя, як дорогоцінний скарб, збирала Леся твори народної поезії. Тут вона згодом стала вірним творчим побратимом своєму чоловікові – Клименту Васильовичу Квітці, талановитому музикознавцю. У 1894 році родина поетеси поселяється в Києві.

Починаючи з 1903 року, коли здоров’я Лесі Українки погіршилося, вона майже постійно живе в Грузії. Саме хвороба була причиною того, що поетесі доводилося постійно їздити з надією віднайти те чудове місце чи ліки, які позбавили б її від щоденних фізичних тортур. Лікувалася вона в Болгарії, Італії, Єгипті. Спілкування з людьми, представниками різних націй і народностей, пізнання культур інших народів, з одного боку, розширювало знання, а з іншого давало тверде переконання про самобутність і велич вітчизняної духовної спадщини.

Все життя Лесі Українки – свідоме служіння ідеї братерства. Перекладацька діяльність, популяризація серед українства досягнень світової думки і відкриття України іншим народам – взірцевий приклад подвижництва митця.

Померла Леся Українка 1 серпня 1913 року у курортному грузинському містечку Сурамі. Згодом прах великої дочки українського народу було перевезено до Києва і перепоховано на Байковому кладовищі.

Більше новин на: Яворів Інфо

5 850 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19 зафіксовано в Україні станом на 24 лютого 2021 року. Зокрема, захворіли 316 дітей та 271 медпрацівник.
Також за минулу добу⤵️
▪️госпіталізовано – 3 049 осіб;
▪️летальних випадків – 152;
▪️одужало – 3 645 осіб;
▪️здійснено тестувань за добу – 79 538 (зокрема методом ПЛР – 34 351, методом ІФА – 15 548, досліджень експрес-тестами на антиген до SARS-CoV-2 – 29 639).
За весь час пандемії в Україні⤵️
?захворіло – 1 317 694 особи;
?одужало – 1 155 422 особи;
?летальних випадків – 25 461;
?проведено ПЛР-тестувань – 6 772 495.
За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у Вінницькій (601), Івано-Франківській (600), м. Київ (547), Чернівецькій (524) та Закарпатській (389) областях.
Кількість захворювань в регіонах за добу:
м. Київ – 547 випадків;
Вінницька область – 601 випадок;
Волинська область – 140 випадків;
Дніпропетровська область – 227 випадків;
Донецька область – 126 випадків;
Житомирська область – 164 випадки;
Закарпатська область – 389 випадків;
Запорізька область – 156 випадків;
Івано-Франківська область – 600 випадків;
Київська область – 275 випадків;
Кіровоградська область – 58 випадків;
Луганська область – 51 випадок;
Львівська область – 287 випадків;
Миколаївська область – 204 випадки;
Одеська область – 215 випадків;
Полтавська область – 92 випадки;
Рівненська область – 145 випадків;
Сумська область – 136 випадків;
Тернопільська область – 174 випадки;
Харківська область – 361 випадок;
Херсонська область – 28 випадків;
Хмельницька область – 235 випадків;
Черкаська область – 74 випадки;
Чернівецька область – 524 випадки;
Чернігівська область – 41 випадок.
Дані з тимчасово окупованих територій АР Крим, Донецької, Луганської областей та міста Севастополя відсутні.
?Три прості правила протиепідемічної безпеки – дотримання дистанції, носіння маски та гігієна рук – рятують життя.
Бережіть себе та рідних!

Більше новин на: Яворів Інфо