Місяць: Грудень 2023

Голови та делеговані представники депутатських фракцій і груп Верховної Ради України дев’ятого скликання провели зустріч у форматі «Діалогів Жана Моне» задля миру та демократії.

Це була друга особиста зустріч після початку неспровокованої повномасштабної військової агресії з боку російської федерації, яка відбулася проти України. Зустріч відбулась 10-12 листопада, інформує пресслужба ВРУ.

«Це важливий формат. Те, за яких надзвичайних умов він відбувся, демонструє нашу стійку та рішучу позицію працювати разом, шукати консенсуси та зміцнювати єдність демократичних сил в Україні», – заявив перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко під час зустрічі.

Як зазначив колишній Президент Європейського парламенту (1989-2004 рр.) Пет Кокс, дуже надихаюче було спостерігати досягнення широкого спектра консенсусу під час Дев’ятого Діалогу Жана Моне, що відбувся в Україні цими вихідними.

«Це особливо актуально у контексті ряду стратегічних консенсусних рішень, узгоджених кожною фракцією (групою) та присутніми народними депутатами України щодо рішучості якнайбільше об’єднаніше працювати над реалізацією цілей євроатлантичної політики України. Я також дуже задоволений, що фракції домовилися про принципи проведення майбутніх вільних та чесних національних парламентських і президентських виборів після закінчення війни та воєнного стану», – додав він.

У коментарі «Українській правді» Олександр Корнієнко підтвердив, що всі зобов’язання, які взяли на себе політсили, є у меморандумі.

«Ми також дійшли згоди, що майбутні вільні та чесні національні вибори (парламентські, президентські) проводять після завершення воєнного стану із часом, достатнім для підготовки проведення виборів (не менше 6 місяців після закінчення воєнного стану) на основі діючого Виборчого кодексу, із збереженням за основу виборчих систем національних та місцевих виборів, повернувши норми, які забезпечують змагальність кандидатів у межах одного партійного списку (як приклад – скасування обмеження у 25% виборчої квоти, необхідних для просування кандидата у виборчому списку)», – сказано у підписаному документі.

Більше новин на: Яворів Інфо

Згідно інформаційного бюлетеня ЮНЕЙДС за 2017 рік, глобальна статистика ВІЛ: з початку епідемії заразилися ВІЛ 76,1 [65,2-88,0] млн людей; до червня 2017 року 20,9 мільйона людей отримували лікування в рамках антиретровірусної терапії; в 2016 році загальносвітове число людей, що живуть з ВІЛ, становило 36,7 [30,8-42,9] млн людей, причому число нових випадків зараження ВІЛ склало 1,8 [1,6-2,1] мільйона; тільки в 2016 році число людей, які померли від супутніх СНІДу хвороб, склало 1 [0,83-1,2] мільйон. У 2016 році показник нових випадків зараження ВІЛ-інфекцією серед дорослих, за оцінками, знизився на 11% відносно 2010 року. Показник смертності внаслідок СНІДу знизився на 48% щодо пікового показника 2005 року.
З часів гріхопадіння в історії людства спостерігалося безліч найрізноманітніших вкрай негативних явищ. Якщо виключити згубні природні катастрофи, а так само здавалося б нескінченну низку віроломних кровопролить, в яких так досягло успіху наше людство і спробувати виділити якісь ще події, які запопадливо підкошували наші з вами життя, то безсумнівно ми зупинимося на жахливих і вкрай жорстоких епідеміях смертельних для людини хвороб. Одна з останніх епідемій нашої сучасності була прозвана чумою 20-го століття – синдром набутого імунного дефіциту, скорочено – СНІД. Не дивлячись на досягнення нашої прогресивної науки ми на превеликий жаль змушені констатувати, що вона ще далеко не закінчена. Її масштаб, цинічність і підступність, досі не може залишити байдужим жодної більш-менш розсудливої людини. Офіційна статистика поширення синдрому набутого імунного дефіциту все змушує нас відчувати глибоку тривогу. З часів виявлення і виділення цієї хвороби в окрему категорію пройшло вже багато часу. За опублікованими в 2007-му році даними цей вірус почав розповсюджуватися з Африки приблизно з 1969-го року. Спочатку на Гаїті, потім потрапив в Сполучені Штати Америки, потім далі по всьому світу. Вчені сподівалися швидко приборкати хвилю цієї епідемії, так як шляхи розповсюдження цього вірусу були встановлені цілком виразно вже в 1985-му році – через кров, і в соціальному середовищі навіть з’явився сарказм з приводу цієї недуги, так як вона в першу чергу торкнулася людей з не традиційної сексуальної орієнтацією, людей які займаються проституцією і середу наркозалежних, але її швидкість і її маневреність поставили під сумнів цю легковажну надію.
На рахунку цієї хвороби вже безліч мільйонів людських життів, щорічно до їх числа додається ще і ще й цей рахунок вже давно не на нашу користь. Звичайно ж, завдяки численним дослідженням, вченим і медикам вдалося хоч якось медикаментозно приборкати її активність у людському тілі, однак дорожнеча цих методів і лікарських препаратів як завжди дає значний карт бланш її розвитку та поширенню. Факти вперто свідчать, що навіть численні міжнародні та урядові програми по боротьбі з пандемією ВІЛ-інфекції та СНІДу не дозволяють нам ще залишити цю епідемію в минулому. У відсотковому відношенні ця хвороба по колишньому характерна переважно для основних груп ризику. Завдяки злагодженості методів і роботи медичних установ вдалося знизити показник розповсюдження і захворюваності ВІЛ-інфекцією і СНІДом через лікарські заклади, проте він і досі залишається досить високим: від 0,22 до 1,1%% від загального числа заражених.
Оцінивши загрозу, що насувається і можливі катастрофічні наслідки, ще в 1987-му році Джеймс В. Бунн і Томас Неттер, два співробітника з питань громадської інформації, що працювали в Глобальній програмі по боротьбі зі СНІДом при Всесвітній організації охорони здоров’я, запропонували ідею організації Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом . Ця ідея була підтримана. Дата проведення Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом була встановлена на 1-е грудня і вперше відзначена в 1988-му році. Відзначається щорічно з ініціативи ВООЗ, відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН A/RES/43/15.
Символ боротьби зі СНІДом – червона стрічка, без неї зараз не проходить жодна акція в цій області. Сама стрічка, як символ розуміння та солідарності в цій нерівній боротьбі була взята на озброєння з весни 1991-го року. Ця ідея належала американському художнику з нетрадиційною орієнтацією Франку Муру. Він проживав в абсолютно провінційному містечку в штаті Нью-Йорк, де його сусіди, одна сім’я, що сподівалася на благополучне повернення своєї доньки – військового солдата з Персидської затоки, носила подібні стрічки, але жовтого кольору.
В цей день – Всесвітній день боротьби зі СНІДом, проект DilovaMova.com приєднується до цієї міжнародної ініціативи. Ми також сподіваємося, що одного разу можна буде сказати – зі СНІДом покінчено! Висловлюємо почуття глибокого співчуття всім, хто втратив своїх близьких і друзів від цієї віроломної хвороби. Бажаємо підбадьорення і надії всім, хто переносить цю хворобу на собі – залишатися в живих! Життя не відвернулося від Вас, воно лише нагадало про себе …

Більше новин на: Яворів Інфо

З огляду на роль органів прокуратури України у зміцненні законності, захисту прав людини і громадянина, а також внесок працівників прокуратури у справу формування України як правової держави, Указом Президента України від 02.11.2000 року № 1190/2000 встановлено професійне свято – День працівників прокуратури – 1 грудня.
Формування правової системи, а з нею і визначення функцій прокуратури на території сучасної України почалося в далекій давнині.
У скіфській державі норми права захищали життя, майно, привілеї царської сім’ї та родоплемінної знаті, формувалася функція нагляду, а, значить, існували і наглядачі.
У VI-IV століттях до н.е. у Північному Причорномор’ї з’явилися грецькі поселенці. Законодавча ініціатива у еллінів належала народним зборам, радам міст, їх головам, колегіям, а також своєрідним попередникам сучасних прокурорів – номофілакам (правоохоронцям законів), які повинні були стежити за поведінкою людей та посадових осіб і вимагати від них виконання законів.
У Х столітті почало формуватися княже законодавство давньоруської держави Київської Русі. Ще княгиня Ольга, встановивши норми і пункти збору данини, посилила функції нагляду. Статути князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого внесли важливі нововведення у фінансове, сімейне і кримінальне право. Велике значення у формуванні правової системи мало прийняття зведення великокнязівських законів, яке отримало назву «Руська правда». Суттєва роль у «Руській правді» відводилася нормам кримінального процесу і права. А оскільки цей процес належало контролювати то, ймовірно, це було наступним кроком у розвитку функції нагляду.
У 1578 році на сеймі Речі Посполитої було утворено Луцький трибунал – вищий суд України. В 1579 році в Батурині був утворений Український трибунал, який складався з семи департаментів. Депутати трибуналу щорічно обирали прокурора (інстігатора), який спостерігав за порядком подання позовів до суду.
Посада прокурора збереглася в Україні і в XVII сторіччі. В Українському трибуналі разом з гетьманом і іншими вищими чинами засідав і прокурор.
У 1722 році Петро І заснував державний орган для здійснення нагляду за дотриманням законної діяльності центральних і місцевих органів державної влади. Царська імператорська прокуратура, куди входили і органи прокуратури України, проіснувала до жовтня 1917 року.
Після жовтня 1917 року почався новий етап створення держави і національного самовизначення народу України, етап отримання суверенності. В Українській Народній Республіці (УНР) в грудні 1917 року була заснована прокуратора, а вже наступного місяця Центральна Рада прийняла Закон «Про створення прокурорського нагляду в Україні».
За часів правління гетьмана Скоропадського (квітень-грудень 1918 року) приймається Закон «Про утворення державного Сенату».
При створенні в грудні 1918 року Директорії УНР вступає в дію Закон «Про установу прокурорського нагляду в Україні» і поновлюється діяльність Генерального Суду під назвою «Верховний Суд Української Народної Республіки».
За радянських часів Державна прокуратура в Україні була організована в системі Наркомюста 28 червня 1922 року Положенням про прокурорський нагляд.
Законодавство про прокуратуру постійно розвивалося. У 1923 році Прокуратура була введена до складу Верховного Суду СРСР. А пізніше, в 1933 році, утворюється Прокуратура Союзу РСР як централізована система з правом загального керівництва діяльністю прокуратур союзних республік, а разом з тим затверджується Положення про Прокуратурі Союзу РСР.
Слід зазначити, що на Нюрнберзькому процесі головним обвинувачем від Радянського Союзу був прокурор Української РСР Руденко.
З моменту проголошення України суверенною і незалежною державою розпочався новий етап розвитку прокуратури. Після прийняття та введення в дію з 1 грудня 1991 року Закону України «Про прокуратуру» і ряду інших нормативних актів створена правова база організації і діяльності органів прокуратури незалежної України.
Відповідно до положень Конституції України функції прокуратури відповідають передусім позиції формування правової держави.

Більше новин на: Яворів Інфо