Місяць: Грудень 2022

Нацкомісія, яка здійснює держрегулювання у сферах енергетики та компослуг (НКРЕКП), планує підвищити тарифи на водопостачання та водовідведення.

Підвищення, як очікується, буде здійснюватись у 2 етапи: з 1 січня нового року, а потім – з липня 2023 року.

Про це йдеться у проєктах ухвал, опублікованих на сайті НКРЕКП.

Зазначається, що на зміну тарифів на період з 1 січня 2023 року до 30 червня 2023 року включно вплинули в першу чергу такі чинники:

1) зменшилися обсяги реалізації, що враховані у чинних тарифах;

2) збільшилися витрати електричної енергії;

3) збільшилися витрати на оплату праці: на 28,78% з централізованого водопостачання; на 19,32% з централізованого водовідведення.

4) збільшилася амортизація.

Тарифи з водопостачання та водовідведення залежать від конкретного регіону. При цьому в Харківській, Миколаївській та Херсонській областях тарифи переглядатись не будуть, оскільки ці регіони сильно постраждали від вторгнення російських окупантів, пише Focus.ua.

В інших регіонах НКРЕКУ пропонує встановити такі ціни на воду:

Вінницяоблводоканал – 37,29 грн (24,57 водопостачання/12,72 водовідведення);
Водоканал в Ужгороді – 50,27 грн. (30,75/19,51);
Міськводоканал СМ (Суми) – 36,01 грн (18,06/17,95);
Дніпро-Кіровоград (Кропивницький) – 54,22 грн (30,19/24,036);
Дніпроводоканал – 37,36 грн (22,57/14,79);
Дніпро-Західний Донбас – 46,74 грн.;
Житомирводоканал – 51,80 грн (24,97/26,83);
Запорізький водоканал – 33,85 грн. (21,05/12,80);
Іванофранківськводоекотехпром – 31,29 грн (14,50/16,78);
Інфоксводоканал (Одеса) – 42,24 грн (21,94/20,28);
Київводоканал – 39,28 грн (21,69/17,59);
Луцькводоканал – 31,73 грн (13,76/17,96);
Львівводоканал – 29,12 грн (19,44/9,68);
Полтававодоканал – 42,13 грн (22,24/19,88);
Рівнооблводоканал – 41,86 грн (22,29/19,57);
Тернопільводоканал – 44,46 грн (21/23,46);
Хмельницькийводоканал – 31,17 грн (16,03/15,62);
Черкасиводоканал — 34,94 грн (18,73/16,21);
Чернігівводоканал — 39,816 грн (19,82/19,99);
Чернівціводоканал — 30,63 грн (20,95/9,68).
Що з тарифами на гарячу воду та опалення

Вони залишаться без змін, можливо, до кінця опалювального сезону 2022/2023. Так, 20 грудня 2022 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль пояснив, що місцеві бюджети отримають від Кабміну України 14 млрд грн у вигляді субвенцій, що дозволить стримати подорожчання опалення та гарячої води у період опалювального сезону.

Таким чином, за словами глави уряду, тарифи на тепло та гарячу воду для українців залишаться без змін, а у підприємств теплопостачання з’явиться можливість безперебійної роботи та ремонтів.

Більше новин на: Яворів Інфо

НБУ та інші банки створили спільну мережу POWER BANKING з тисячі відділень, які працюватимуть під час тривалих відключень електроенергії.

Про це інформує Національний банк України.

POWER BANKING – це спільна мережа відділень банків по всій Україні, які будуть працювати та надавати українцям послуги у критичній ситуації. Відділення забезпечені альтернативними джерелами світла та резервними каналами зв’язку.

“На сьогодні мережа POWER BANKING об’єднує всі 14 системно важливих банків, відділення яких стали основою цієї мережі, та залучає інших учасників банківського ринку. Наразі вже понад 1 000 відділень в усіх регіонах країни додатково оснащені для роботи під час блекауту (близько 80% із них – це відділення системно важливих банків)”, – пише пресслужба.

Під час блекауту у відділеннях POWER BANKING для всіх клієнтів буде доступний перелік банківських послуг:

отримання готівки (в банкоматах чи в касі);
платежі, переказ коштів (у касі чи в терміналах самообслуговування);
обмін валют (у разі наявності готівкової валюти в касі);

консультації менеджерів з фінансових питань.

Також українці зможуть у відділеннях зняти збільшену суму готівки, достатню для задоволення поточних потреб та формування певного запасу.

З розширенням мережі POWER BANKING зростатиме перелік відділень.

“Впізнати відділення спільної банківської мережі можна буде за спеціальним маркуванням POWER BANKING на вході. Цей знак свідчитиме, що відділення спеціально обладнане та працюватиме під час тривалої відсутності електроенергії”, – додають у НБУ.

Більше новин на: Яворів Інфо

Поки немає обстрілів, фахівці намагаються зменшити дефіцит в енергосистемі.

Міністр енергетики України Герман Галущенко заявив, що за відсутності нових пошкоджень українці зможуть зустріти Новий 2023 рік зі світлом.

Про це повідомив міністр енергетики України Герман Галущенко в ефірі національного телемарафону новин, пише Четверта студія.

Поки немає обстрілів, фахівці намагаються зменшити дефіцит в енергосистемі, збільшивши виробництво електроенергії. Це відбувається, сказав Галущенко.

Також збільшується можливість передавати електроенергію від генерації до споживання.

Різдво українці зустрічали зі світлом – але міністр енергетики поки не може сказати, чи вдасться це в новорічну ніч.

«Є таке відчуття, що насправді вони (росіяни – ред.) не відмовилися від того, щоб далі обстрілювати нашу енергосистему. Вони прив’язуються до певних дат. І, можливо, Новий рік – це одна з таких дат, коли вони спробують максимально завдати шкоди нашій енергосистемі. Але ситуація полягає в тому, що важко щось планувати», – заявив міністр енергетики.

Галущенко покладає надії на Збройні сили України й зазначає, що під час останніх обстрілів вони досить ефективно захищали українське небо.

Він сподівається, що навіть якщо будуть влучання, то енергетики будуть швидко відновлювати систему.

Більше новин на: Яворів Інфо

Наразі російські окупанти, скеровуючи свої ракети на територію України, зосереджуються на об’єктах критичної інфраструктури Києва та околиць.

Про це в ефірі телемарафону 26 грудня сказав спікер командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат, пише Четверта студія.

«Найбільше атакують столицю. Зрозуміло, що столиця – це ціль №1 для ворога», – сказав Ігнат.

Він нагадав, що Київ був ціллю росіян з перших днів повномасштабного вторгнення, коли вони намагалися захопити аеродроми, висадити десант і оточити столицю.

Однак, зараз окупанти змінити тактику.

«Зараз атакують об’єкти критичної інфраструктури довкола Києва. Це об’єкти паливно-енергетичного сектору. Саме туди окупанти спрямовують найбільше своїх крилатих ракет», – сказав Ігнат.

Більше новин на: Яворів Інфо

Комендантської години немає тільки в одній області.

На більшості території України у новорічну ніч, як і завжди, діятиме комендантська година. Погуляти, із 31 грудня на 1 січня, найімовірніше, можна буде лише на Закарпатті.

Як зазначили у Центрі стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки SPRAVDI, комендантську годину було введено після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні і наразі коментарів щодо зміни її тривалості не було. Тож, якщо діятимуть уже введені обмеження, на вулицю не можна буде виходити:

на Київщині, Харківщині, Івано-Франківщині, Запоріжжі, Одещині, Полтавщині, Тернопільщині, Черкащині, у Києві та Кривому Розі – з 23:00 до 5:00;
на Львівщині, Дніпропетровщині, Рівненщині, Вінничині, Волині, Житомирщині, Миколаївщині, Хмельниччині, у Чернівецькій області – з 00:00 до 5:00;
на Чернігівщині та Сумщині – з 23:00 до 4:00;
на Луганщині та Донеччині – з 21:00 до 5:00;
на Херсонщині – з 19:00 до 6:30;
на Закарпатті комендантської години немає.

Більше новин на: Яворів Інфо

У випадку блекауту тут мешканці можуть зігрітися, підзарядити гаджети та отримати необхідну допомогу.

Ситуація щодо дотримання правопорядку в області контрольована. Інформують у поліції Львівщини.

Так, за минулу добу, 25 грудня, на оперативну лінію 102 до поліції Львівщини надійшли 1183 повідомлення – усі опрацювали. Правоохоронці дякують громадянам за пильність та закликають: якщо ви бачите підозрілих осіб або потенційно небезпечні предмети, негайно телефонуйте на лінію 102.

У зв’язку з впровадженням графіків аварійного та екстреного відключення світла та через відсутність вуличного освітлення збільшили кількість піших нарядів та автопатрулів. Також збільшили кількість нічних патрулів, які забезпечують правопорядок у населених пунктах та на автошляхах області у темну пору доби.

Від початку повномасштабного вторгнення поліцейські Львівщини спільно з нацгвардійцями, бійцями територіальної оборони та представниками громадських формувань у посиленому режимі патрулюють вулиці Львова та інших населених пунктів області, а також несуть службу на блокпостах.

Правоохоронці нагадують, що у всіх територіальних підрозділах поліції облаштовані пункти обігріву, де мешканці можуть зігрітися, підзарядити гаджети, випити гарячого чаю та отримати необхідну допомогу. Усі підрозділи поліції працюють цілодобово.

Також поліцейські закликають не нехтувати сигналами повітряної тривоги – чуючи сирену, негайно вирушайте в укриття.

Більше новин на: Яворів Інфо

Серед пам’ятних дат: 150 років із часу заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка та 450 років від заснування Іваном Федоровим першої друкарні у Львові.

В департаменті освіти і науки Львівської ОВА відбулося спільне засідання експертної ради та оргкомітету з відзначення пам’ятних дат. Однією з тем зустрічі стало затвердження переліку пам’ятних дат і ювілеїв, рекомендованих для відзначення навчальними закладами у 2023 році.

Член експертної ради Роман Пастушенко представив присутнім проєкт листа «Про відзначення пам’ятних дат та ювілеїв у 2023 році». Він запропонував поділити пам’ятні дати на дві групи:

ті, що рекомендовані для відзначення усіма навчальними закладами;
ті, що рекомендовані для відзначення навчальними закладами, які носять ім’я ювіляра або мають до нього відношення (наприклад, розташовані на вулиці імені ювіляра).
Пам’ятні дати та ювілеї 2023 року, рекомендовані для відзначення в усіх закладах освіти Львівської області:

450 років від заснування Іваном Федоровим першої друкарні у Львові (25 лютого 1573 року);
375 років із початку Козацької революції та утворення української козацької держави – Війська Запорозького (Гетьманщини) (1648);
225 років із часу видання «Енеїди» Івана Котляревського (1798);
175 років із часу заснування у Львові Головної Руської Ради (1848);
150 років із часу заснування у Львові Наукового товариства імені Шевченка (початкова назва – Літературне товариство імені Шевченка) (1873);
200 років із дня народження Костянтина Ушинського (1823-1870), педагога, реформатора шкільної освіти (3 березня);
150 років із дня народження Миколи Міхновського (1873 – 1924), правника, публіциста, ідеолога державної самостійности України, організатора українського війська, співзасновника Революційної Української Партії, лідера Української Народної Партії, Української Демократично-Хліборобської Партії, члена Братства самостійників (31 березня);
150 років із дня народження Павла Скоропадського (1873-1945), державного, політичного і військового діяча, гетьмана Української Держави (15 травня);
150 років із дня народження Івана Боберського (1873-1947), педагога, публіциста, одного із засновників спортивно-гімнастичного руху у Західній Україні (14 серпня);
75 років із часу прийняття Генеральною асамблеєю ООН Конвенції про геноцид (9 грудня);
75 років із часу прийняття Генеральною асамблеєю ООН Загальної декларації прав людини (10 грудня).
В ході обговорення члени оргкомітету з відзначення пам’ятних дат внесли низку пропозицій, які найближчим часом додадуть до проєкту листа, після чого його надішлють навчальним закладам Львівщини.

Більше новин на: Яворів Інфо