Місяць: Липень 2023

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що Конституція України не забороняє проведення виборів під час дії воєнного стану, але нині необхідно тримати баланс

Про це він заявив у телемарафоні.

“Такої заборони в Конституції немає. Така заборона міститься в Законі України “Про правовий режим воєнного стану”. І тому конституційної заборони проводити вибори під час воєнного стану немає”, – заявив Стефанчук.

Він також наголосив, що нині необхідно тримати баланс. А парламент має продовжувати свою дію, має ухвалювати необхідні законодавчі акти. Але, за його словами, не повинно бути застиглості демократії, яка існує в суспільстві.

“І саме через це президент Парламентської асамблеї Ради Європи пан Кокс та інші колеги говорять про те, що все-таки необхідно докласти зусиль, щоб здійснити це”, – сказав голова Верховної Ради.

Стефанчук також заявив, що питання проведення виборів під час воєнного стану може викликати дискусії, і необхідно спочатку прийняти “важливе рішення” з цього приводу. З одного боку, за його словами, такий крок допоможе забезпечити стабільність в країні, уникнувши розриву суспільства через виборчі процеси під час війни. А з іншого боку, забезпечити неперервний потік демократії.

Більше новин на: Яворів Інфо

Кабмін схвалив розпорядження щодо розроблення правопису кримськотатарської мови з використанням алфавіту цієї мови на основі латинської графіки.

Про це повідомляє Мінреінтеграції.

Таке рішення стало результатом роботи засідання Національної комісії з питань кримськотатарської мови, які проходять під співголовуванням віцепрем’єр-міністра Ірини Верещук.

Розробити новий правопис доручено Державній службі з етнополітики та свободи совісті й МОН. Ця наукова робота буде здійснюватися за участю Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також Меджлісу кримськотатарського народу.

Використання латинського алфавіту полегшить вивчення кримськотатарської мови як етнічними кримськими татарами, так і всіма охочими.

Більше новин на: Яворів Інфо

Верховна Рада ухвалила закон про продовження в Україні строку дії воєнного стану та загальної мобілізації з 18 серпня на 90 діб.

Як йдеться у повідомленні, рішення підтримали 347 депутатів. Тепер в Україні воєнний стан триватиме до 15 листопада 2023 року. Парламент проголосував за таке рішення вже восьмий раз з початку повномасштабної війни.

Нагадаємо, 24 лютого 2022 року російська федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Того ж дня в державі було запроваджено воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію – до 26 березня. Згодом строк дії воєнного стану і загальної мобілізації продовжувався парламентом – до 25 квітня, 25 травня, 23 серпня, 21 листопада 2022 року, 19 лютого, 20 травня, 18 серпня 2023 року. Раніше президент Володимир Зеленський вніс у Верховну Раду пропозицію затвердити його укази про продовження дії воєнного стану та загальної мобілізації в Україні ще на 90 днів.

Більше новин на: Яворів Інфо

Нардеп Цимбалюк пояснив, як здійснюватиметься фінансова допомога від держави для внутрішньо переміщених осіб з 1 серпня.

З 1 серпня фінансова допомога від держави для внутрішньо переміщених осіб здійснюватимуться на сім’ю протягом шести місяців з можливістю продовжити ще на один шестимісячний термін. Ця можливість стосуватиметься соціально вразливих сімей.

Про це у Фейсбуці повідомив нардеп Михайло Цимбалюк.

Допомога продовжується для всіх ВПО, які проживають в Україні і є внутрішньо переміщеними особами у розмірах:

– для осіб з інвалідністю та дітей — 3 тис грн;- для

осіб — 2 тис грн.

Громадянам для продовження виплат ніяких додаткових дій вчиняти не потрібно, виплати продовжуватимуться автоматично.

Виплати допомоги внутрішньо переміщеним особам будуть здійснюватися 15 та 28 числа кожного місяця.

Кого з переселенців можуть позбавити виплат

Виплати не продовжуватимуть ВПО, які:

– перебувають за кордоном більше 30 календарних днів поспіль без обгрунтованих причин, що підтверджуються документально (обгрунтованими вважаються причини, коли людина була у службовому відрядженні чи на стажуванні, перебувала на лікуванні або реабілітації, доглядала за хворою дитиною, оздоровлювала дитину та ін.);

– повернулися до покинутого місця проживання;

– відбувають покарання в місцях позбавлення волі або були засуджені за колабораціонізм.

Також з 1 вересня допомога не продовжується для громадян, чий майновий стан дозволяє здійснювати суттєві витрати без допомоги держави.

Більше новин на: Яворів Інфо

Міністерство освіти і науки України заблокувало замовлення документів про вищу освіту понад 450 здобувачам, які не складали ЗНО.

Про це пише «Українська правда. Життя».

Студенти отримають можливість узяти перерву у навчанні та завершити здобуття освіти наступного року, якщо виконають усі необхідні вимоги, кажуть у відомстві.

У МОН пояснили, що лише ЗНО дозволяє оцінити, наскільки абітурієнти готові для успішного опанування освітніх програм вишів.

«Однак останніми роками почала набирати популярності тенденція, яка у побуті відома як «польський вступ». Цей «механізм» полягає у тому, що спочатку вступник зараховується до іноземного закладу освіти, а після року навчання, яке у деяких випадках відбувалося навіть без виїзду за кордон, поновлюється до закладу вищої освіти в Україні на старший курс», – розповідають у відомстві.

Така схема дозволяла «обійти» ЗНО, а іноді й обмеження, встановлені стандартами вищої освіти.

У 2019 році внесли зміни до Закону України «Про вищу освіту», який доповнили нормою про те, що у разі поновлення на певну освітню програму вступник повинен виконати ті ж вимоги, що й інші здобувачі освіти. Вступнику потрібно мати відповідні результати ЗНО, якщо це передбачав вступ на освітню програму, відповідні результати творчого конкурсу або фахового іспиту.

У МОН розповідають, що деякі заклади вищої освіти почали обманювати абітурієнтів і студентів, рекламуючи вступ і навчання без результатів ЗНО.

«Є випадки поновлення здобувачів, які або взагалі не мають результатів ЗНО, або намагалися його скласти, але не склали з необхідними результатами», – говорять у МОН.

У відомстві наголошують, що це зокрема стосується студентів, чиї майбутні професії впливатимуть на добробут і здоров’я українців, зокрема юристів та медиків.

«Саме тому МОН після 4 років набуття чинності відповідною нормою Закону заблокувало замовлення документів про вищу освіту понад 450 здобувачам, які не відповідають вимогам Закону України «Про вищу освіту», – повідомили у міністерстві.

Нагадаємо, під час основної сесії Національного мультипредметного тесту (НМТ) у 2023 році 90 учасників виключили із тимчасових екзаменаційних центрів за порушення.

Більше новин на: Яворів Інфо

28 липня в Україні відзначають День Володимира, а приурочено цю дату до дня пам’яті великого київського князя. Ця особа неабияк шанується у суспільстві, оскільки саме він, як вважається, хрестив Русь.

У церковній історії згадують як Володимира Святого, Володимира Хрестителя, а у билинах він є відомим як Володимир Красне Сонечко (вважається, що Володимир після прийняття православ’я змінився та почав творити багато добрих справ). А у давньоруських відомостях письменах князя Володимира називають рівноапостольним, оскільки те, що він хрестив Русь, цілком відповідає апостольському служінню.

Народився Володимир Великий приблизно у 963 році та був сином київського князя Святослава (сина княгині Ольги) та древлянской княжни Малуші. За деякий час після його забирають у матері, відвозять до Києва, а вихованням майбутнього правителя Русі займаються бабуся, княгиня Ольга, та дядько за м материнською лінією – язичник Добриня.

Відомо, що у 969 році Володимир стає новгородським князем, а у 972-му внаслідок міжусобиць, які почалися, їде на деякий час у скандинавські країни, однак невдовзі повертається, але вже з найманим військом і йде війною на Київ. Відтак, починається боротьба між Володимиром і його братом Ярополком, яка завершується загибеллю останнього. Річ у тім, що в оточенні Ярополка виявляється зрадник, який умовляючи того здатися, приводить до Володимира, У підсумку брат вбиває брата та з цього моменту починається київське князювання Володимира.

У князя Володимира загалом було 12 синів і ще усиновлений син князя Ярополка – Святополк. Усі вони були князями у важливих центрах Русі.

Помер Володимир 15 липня 1015 року в селі Берестовому під Києвом, а поховали його у стлиці в Десятинній церкві за величезної кількості присутніх. Шанувати пам’ять святого Володимира почали вже в XI столітті, однак лише у XIII столітті відбувається загальноцерковна канонізація та зарахування князя до лику святих.

Зазвичай цього дня вітають усіх Володимирів з іменинами. Також прийнято молитись іконі святого Володимира, яку можна зустріти у будь-якому храмі. Загалом таких ікон існує безліч, а якому з образів молитися, залежить від бажання віруючого.

Образ Володимира шанують здавна шанують як правоохоронці, так і військові. Крім того, моляться перед іконою й люди зі слабким зором або важкохворі, оскільки є вірування, що князь був дуже хворим і практично осліп, але після свого хрещення переміг цю недугу, відтак це вселяє надію на зцілення.

У перекладі зі слов’янського Ім’я Володимир означає “той, що володіє світом”. Є ще один варіант його імені Вальдемар – “славний володар”.

Більше новин на: Яворів Інфо

28 липня Україна щорічно відзначає День Української Державності, встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року № 423 з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення, яке корінням сягає часів заснування міста Києва та розквітло за князювання Володимира Великого.

День Української Державності запроваджений на утвердження спадкоємності понад тисячолітньої історії українського державотворення, а також для протидії російській дезінформації та історичним фейкам про буцімто єдність походження українського та російського народів.

Історія українського державотворення засвідчується першими згадками про заснування столиці Давньоруської держави – міста Києва та подіями, пов’язаними з діяльністю князя Київського Володимира. У 988 році він прийняв християнство як державну монорелігію, що стало для України цивілізаційним вибором. Християнство сприяло піднесенню культури, освіти, дало поштовх розвитку кириличної писемності. Давня Русь успішно долучилася до загальноєвропейського культурно-релігійного простору. Її державотворчі традиції продовжили, зокрема, Галицько-Волинське князівство, Українська козацька держава, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та сучасна незалежна Україна.

Саме на вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого у День Хрещення Київської Руси-України – 28 липня – встановлено День Української Державності.

Святкуючи його, ми засвідчуємо також і повагу до Тараса Шевченка, Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Михайла Драгоманова, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Грушевського, інших знаменних представників і представниць національної еліти і борців за державність та незалежність України. В основу концепції державних заходів до Дня Української Державності закладено ідею тяглості та спадкоємності тисячолітніх державотворчих традицій України від Русі до сьогодення, а також такі зауваги.

Прагнення до свободи та самостійності є визначальною цінністю українців, що давала наснагу і сили залишатися собою в часи бездержавності.

День Української Державності нероздільно пов’язаний із розвитком війська та військовими тисячолітніми традиціями. Українці – захисники нашої державності – нащадки воїнів-русичів, козаків, січових стрільців, вояків УПА. Сучасні Збройні Сили України, стримуючи агресора – Російську Федерацію, захищаючи суверенітет і незалежність Української держави – доводять, що українці – народ-військо.

Державність неможлива без Головного Закону країни. Історія українського конституціоналізму має глибоке історичне коріння. Перша відома кодифікація права на українських територіях відбулася за часів Русі і була зафіксована в “Руській Правді”. Інколи український конституціоналізм випереджав європейський. Йдеться про конституцію Пилипа Орлика 1710 року, де вперше в Європі обґрунтовується можливість існування парламентської демократичної республіки. Основоположні акти УНР та ЗУНР продемонстрували правову та політичну зрілість нашої нації під час боротьби за державність у 1917-1921 роках. Розвиваючись під впливом європейських країн, наше право відображало національний характер українців, спосіб життя, цінності та суспільні відносини. Програмні документи Української головної визвольної ради як підпільного парламенту часів Другої світової війни засвідчили прагнення учасників визвольного руху дотримуватися принципів демократії навіть у найважчих умовах підпільно-партизанської боротьби. У конституційному процесі незалежної України відбився непростий шлях молодої демократії до соціально-правових стандартів і цінностей об’єднаної Європи.

Упродовж тривалої історії українці не полишали боротьби за свободу та здобуття державності. Першу в ХХ столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Актом 24 серпня 1991 року її врешті остаточно утвердила – відновила незалежність. Україна у ХХ столітті кілька разів здобувала суверенітет і втрачала його через внутрішні незгоди під час зовнішньої агресії. Національна єдність – обов’язкова умова збереження державності.

Державні символи України також відбивають тяглість наших національних традицій, ідентифікують нашу територію протягом історичного періоду.

Більше новин на: Яворів Інфо

День хрещення Русі-України відзначається у день Святого Володимира — одного із засновників і покровителів української державності. Для українців цей день фіксує спадкоємність тисячолітньої історії України, української нації і держави.

З 2008 року, враховуючи значення православних традицій в історії і розвитку українського суспільства, на підтримку ініціативи Національної ради з питань культури і духовності, Українського фонду культури, Української православної церкви, Української православної церкви Київського патріархату, Української автокефальної православної церкви та громадськості, указом президента України Віктора Ющенка № 668/2008 від 25 липня 2008 року День хрещення Київської Русі був оголошений державним святом України.

Відзначається це свято 28 липня – у день пам’яті князя Володимира – хрестителя Київської Русі.

Більше новин на: Яворів Інфо