Місяць: Вересень 2019

Партія дифтерійного антитоксину – 200 ампул – вже розвозиться по всіх регіонах України.

Сироватку як гуманітарну допомогу надала Україні Всесвітня організація охорони здоров’я, інформує прес-служба МОЗ.

Крім того, триває процедура закупівель сироваток за кошти державного бюджету із залученням міжнародних організацій. Заявлену кількість необхідних доз сироваток збільшили, об’єднавши потреби 2018 та 2019 бюджетних років.

Дифтерійний антитоксин використовується для лікування та вводиться при підозрі захворювання людини на дифтерію.

Як відомо, дифтерія – небезпечна інфекція, що загрожує смертельними наслідками та важкими ускладненнями. При важких формах дифтерії можуть виникати порушення роботи нервової системи у вигляді паралічу м’якого піднебіння або дихальних шляхів, що може призвести до задухи. Також наслідком хвороби може стати ураження серцевого м’яза – міокардит.

За статистикою 50 з 1000 інфікованих помирають. Своєчасне введення сироватки може врятувати життя, при цьому все одно залишається ризик смерті.

Тому найнадійнішим способом захисту від хвороби є вакцинація.

Для надійного захисту від дифтерії необхідно отримати всі дози вакцини за Календарем щеплень. Дітям роблять щеплення вакциною АКДП (проти кашлюка, дифтерії та правця) у віці 2, 4, 6 місяців та у віці 18 місяців проводиться ревакцинація. Згодом ревакцинацію проводять у віці 6 років анатоксином дифтерійно-правцевим (АДП), наступну у 16 років – анатоксином дифтерійно-правцевим із зменшеним вмістом антигенів (АДП-М). Дорослі ж повинні ревакцинуватися АДП-М (вакцинуватися повторно) кожні 10 років, починаючи з 26-ти років.

В регіонах станом на 1 серпня 2019 року, наявні понад 2 мільйони доз вакцини для дітей дошкільного віку АКДП (складається з анатоксинів правця і дифтерії та вбитих цільноклітинних бактерій кашлюку), а також понад 6 мільйонів доз АДП (не містить кашлюкового компоненту) та АДП-М (зі зменшеним вмістом дифтерійного та правцевого антигенів).

Наразі Міністерство охорони здоров’я України проводить кампанію з вакцинації проти дифтерії «Вакциновані – значить захищен»” і закликає вакцинувати дітей до школи.

В усіх областях України є безоплатні та якісні вакцини для щеплень і дітям, і дорослим. Їх закуповує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) у провідних виробників світу. Якість вакцин підтверджена Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

Зробити щеплення проти дифтерії можна безоплатно у свого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра. Дорослі та діти можуть вакцинуватися безоплатно в державних медзакладах, а також у приватних лікарнях та у лікарів-ФОП, які підписали договір з НСЗУ.

Якщо лікар відмовляє вас від вакцинації, ви можете звернутися на гарячу лінію Національної служби здоров’я України за номером 1677 та повідомити, що вам перешкоджають у вашому праві на безоплатну вакцинацію.

Більше новин на: Яворів Інфо

Відчуття, які виникають у перших числах вересня, не можливо порівняти ні з якими іншими відчуттями з нашого дитинства. День знань завжди відрізняється яскравістю вражень і нових переживань, нових надій і несподіваних зустрічей.

Перший дзвінок і початок нового навчального року – це свято викладачів та вчителів, студентів та учнів, батьків, наших друзів і в якійсь мірі навіть свято, яке якимось неймовірним дивом об’єднує всі покоління.

Як державне свято і пам’ятний день, День знань був затверджений ще з 1980-го року. День знань, враховуючи його важливість і актуальність для наступних поколінь, був збережений і закріплений додатковими указами та постановами відповідних законодавств переважної більшості суверенних держав. Це завжди був робочий і навчальний день, коли в школах починаючи новий навчальний рік, проводяться урочисті лінійки та святкові заходи, на яких особлива увага приділяється звичайно ж першокласникам, тим хто вперше сідає за шкільну парту. Для решти учнів і студентів цей день також наповнений різноманітними святковими заходами.

У цей день ми приєднуємось до привітань на адресу всіх, завдяки кому ми маємо таку чудову можливість – бути освіченими людьми! Здоров’я Вам і благополуччя! Миру і любові!

Більше новин на: Яворів Інфо

День нотаріату в Україні відзначають в Україні з 2010 року. З ініціативи Української нотаріальної палати та Міністерства юстиції України нотаріуси отримали можливість відзначати свій професійний день.

Громадський інститут нотаріальної діяльності є невід’ємною частиною будь-якої правової держави. Розвиток ділових відносин, умов і методів ведення діловодства, активно сприяли зміцненню і вдосконаленню цього необхідного інституту.

Багато хто з нас не раз зверталися і продовжують звертатися до послуг численних нотаріальних контор з однією єдиною метою – отримати законний доказ тієї чи іншої інформації. Нотаріально завірений документ має силу законного підтвердження тих чи інших прав, інформації або свідоцтва, яке має і оригінал самого представляємого документа або прямих намірів людини. Одже, дуже часто так виходить, що ми, як і наші документи, не можемо бути в двох або більше місцях одночасно. Це природно, однак життя іноді настійно диктує нам інше. Система правових відносин виключає цей, здавалося б тупиковий момент, надаючи нам можливість закріпити законність тієї чи іншої інформації через авторитет уповноваженого нотаріуса. Це зручність для нас. Для нотаріусів це величезна відповідальність і плата за їх промахи вельми велика.

Враховуючи значення нотаріальної діяльності в розбудові правової держави, яку представляє молода суверенна Україна, а так же активне сприяння громадянам, установам, організаціям і підприємствам у здійсненні їх законних прав та захисту їх законних інтересів, на підтримку ініціатив Української нотаріальної палати та Міністерства юстиції України, 22-го лютого 2010-го року в національному календарі української держави, згідно Указу № 211/2010 чинного на той момент Президента України, було встановлено нове професійне свято під назвою «День нотаріату», яке тепер щорічно відзначається 2 вересня.

Більше новин на: Яворів Інфо

Назва вересня прийшла з Полісся. Там у цей період цвіте верес — цінна медоносна рослина. Був цей місяць також ревуном, заревом, сівнем, бабським літом та покрійником. У стародавніх слов’ян місяць жнив називався серпень, а місяць молотьби — вересень (від слова «верещить» — молотити), і походять від назви землеробських робіт.

Отже, на думку філологів, назва початкового місяця осені безпосередньо пов’язана з буйним цвітінням вересу. Це ж спостерігаємо і в інших слов’янських народів: у білорусів — «верасєнь», поляків — «вжесєнь»; в перекладі з литовської мови вересень означає «місяць вересу», в латиській — «місяць цвітіння вересу». Сучасна назва вересня в нашому календарі закріпилася відносно недавно — на початку нинішнього (ХХ ст. – прим. ред.) століття. До цього в кожному регіоні були свої «домашні» наклички. В давньоруській мові зустрічаємо «офіційну» назву «руєн», а по-народному — «ревун». Подібні терміни і дотепер збереглися в сербів («руян») та чехів «рієн» (щоправда, останній стосується жовтня).
Паралельно з «руєном» уживалася й інша назва — «зарев». Ті й ті наклички, за твердженням мовознавців, походять од жовтого кольору (саме о цій порі починає жовтіти листя) та «руєнієм» оленів і лосів, котрі влаштовували шлюбні герці.

Книжна мова періоду Київської Русі фіксує також назву «варєснець». Дехто вважає, що його походження пов’язане з першими заморозками, які характерні для вересня. Одначе це твердження малоймовірне. Вочевидь у даному випадку мова йде також про верес. На західноукраїнських землях відомі назви «маїк» (починають «маятися», тобто зеленіти ранні сходи озимини) і «сівень» — пора масового висівання збіжжя.

Назву вересня — «бабське (бабине) літо» — мені пощастило зафіксувати в розмовній мові на північно-західному Поліссі. (Пов’язана вона з роботою, котру жінки закінчували на полях і городах – прим. ред.) Ще одна назва вересня — «покрійний». Вона походить од свята Покрови, котре випадає на 1 жовтня за старим стилем. Під цю пору земля вже покривається листям. Адже з вересня, як мовиться в прислів’ї, листя на дереві не тримається. Проте переважна більшість європейських мов послуговуються латинською назвою «септембр», що означає «сьомий».

У Давньому Римі він і справді був сьомим. Адже річне літочислення починалося з березня. Прийнявши новий, так званий григоріанський календар, в якому новоріччя було перенесене на січень, місяценазву залишили старою, себто юліанською.

Народні прикмети:
Вересень теплий і сухий – зима буде пізньою.
Грім віщує теплу осінь.
Мало лушпиння на цибулі і воно тонке – зима буде м’якою, товсте і багато – суворою, а коли жолудів чимало – то й лютою.
Вранішній дощ – як жіночі сльозі: довго не триває.
При заході сонця хмариться з півночі – на вітер, захід золотавий, жовтий або оранжевий – на гарну погоду, зорі вночі ясні – на погожу днину, тьмяні – на дощ, а коли перед світанком миготять – на переміну погоди.
З початком осені кури починають линяти – на теплу зиму.
Листя на березі жовкне з верхівки – на ранню весну, знизу – на пізню.
Журавлі відлітають у вересні – на теплу зиму.
Вересень верещить, що вже осінь, а має одну, та й то гірку ягоду – горобину.
Вересень слухає погоду січня, а якщо студений – то ситий.
Цієї пори одна ложка води робить дві ложки болота.
Чим тепліший і сухіший вересень – тим пізніше прийде зима.
Якщо луки засновано павутинням, гуси гуляють вкупі, шпаки довго не відлітають, то осінь буде тривалою і погожою.
Павутиння стелиться по рослинах – на тепло.
Мокре літо і тепла осінь – на тривалу зиму.
Якщо захід жовтий, золотавий або рожевий – на гарну погоду.
Птахи співають у негоду – на погожий день.
Журавлі восени летять високо – осінь буде тривалою.
Чим вищі восени мурашники, тим суворішою буде зима.
Горобина вродила рясно – осінь буде дощовою.
Якщо перший день бабиного літа видався погожим, то й осінь буде теплою.
Чим сильніший вітер, тим менша ймовірність місцевих приморозків.
Туман вранці піднімається, утворюючи хмари, – на дощ, падає на землю – буде суха днина.
Дим падає на землю – на сиру погоду.
Лебеді відлітають у вирій пізно – чекай тривалої теплої осені.
У вересні листя на вербі пожовкло – чекай ранніх приморозків.
Якщо у вересні масово опадає листя з багатьох видів дерев – буде довга і холодна зима.
Дощовий вересень – на врожай наступного року.
Бузина чорна і калина достигли не по порі – чекай холодної і лютої зими.
Буряки і морква мають мало сухої гички – чекай великих дощів.
Голос роздається далеко в полі – буде дощ.
Горобина защедрила рясно і завчасно почервоніла – на сувору і сніжну зиму.
Горобини багато – буде сира осінь; мало – осінь буде суха.
Дні літні іноді проглядають і у вересні.
Жолудів у вересні на дубі багато – до суворої зими.
Звуки вдень приглушені, чуткість погіршилась – погода збережеться добра.
Іній чи роса не випадають – на погану погоду.
Лебеді полетіли на південь рано – зима буде холодна.
Листя жовтіє з вершини – прийде рання весна, знизу – пізня.

Більше новин на: Яворів Інфо

1 вересня 80 років тому почалась Друга світова війна – найкривавіша та наймасштабніша війна в історії людства.

Друга світова війна (1939-1945) – один з найбільших збройних конфліктів в історії людства. Того дня на територію Польщі увійшло майже півтора мільйона німецьких солдат. Вторгнення відбувалося вздовж майже усього польського кордону за активної підтримки авіації та артилерії.

Як відомо, нацистська експансія в Європі розпочалася раніше – у 1938 році Гітлер анексував Судети, Австрію, потім, у березні 1939 остаточно окупував Чехословаччину.

У 1939-1941 рр., після серії наступальних операцій та договорів, нацистська Німеччина завоювала чи контролювала більшу частину континентальної Європи, і сформувала союзи з Італією та Японією. Пактом Молотова-Ріббентропа від серпня 1939 року Німеччина та Радянський Союз розділили та анексували території своїх європейських сусідів – Польщі, Фінляндії, Румунії та країн Балтії. Світова спільнота мовчки спостерігала за агресивними діями Німеччини та СРСР, лише час від часу висловлюючи «глибоку стурбованість».

Але після вторгнення на територію Польщі політичні лідери деяких європейських країн змушені були об’єднати зусилля задля протистояння Гітлеру – 3 вересня Британія і Франція оголосили Німеччині війну.

Тим часом, 17 вересня радянські війська розпочали окупацію Польщі зі сходу. Вже 18 вересня були зайняті Луцьк і Станіслав (нині Івано-Франківськ), 22 вересня – Львів, 24 – Дрогобич, 26 – Яворів, 27 – Старий Самбір. А 28 вересня, після придушення опору Війська Польського на всій території цієї країни, зокрема у Варшаві, був підписаний радянсько-німецький договір про дружбу та кордон, який визначався по Західному Бугу і Нареву.

22 червня 1941 року німецькі війська перейшли кордон СРСР, відкривши найбільший в історії сухопутний театр війни.

7 грудня 1941 року Японія напала на американську військову базу Перл-Гарбор (Гавайські острови). Так, Японія розпочала війну проти США та Великої Британії на Тихому океані і в Азії. Після цього війну США оголосили Німеччина та Італія.

1 січня 1942 року у Вашингтоні 26 країн (зокрема СРСР, США, Велика Британія) підписали Декларацію Об’єднаних Націй про спільну боротьбу проти Німеччини, Японії, Італії та їх сателітів до повної перемоги.

Друга світова війна тривала шість років і завершилася 2 вересня 1945 року капітуляцією Японії. В цій війні брала участь 61 країна світу (80% населення Землі). Воєнні дії відбувалися на територіях 40 країн. Друга світова забрала життя щонайменше 80 мільйонів людей (як цивільних так і військових). Окрім того, під час тієї війни були здійснені найбільші в історії злочини проти людства (зокрема Голокост), а також вперше і востаннє використана атомна зброя.

Більше новин на: Яворів Інфо