Місяць: Квітень 2022

Другий день Великодніх свят – Світлий понеділок. В цей день продовжується возвеличення подвигу Христа, що переміг смерть і пекло. Після Божественної Літургії духівництво разом з вірянами проходять навколо храму. Процесія заходить в усі чотири кути і сповіщає Євангеліє на чотири сторони світу, лунають святкові дзвони.

Християнські обряди в Україні тісно переплелися з народними звичаями, що корінням сягають глибини віків, часів, коли слов’яни обожествляли сили природи. Інші назви Світлого понеділка – Поливаний, Обливаний, Волочильний – походять від ритуалів зустрічі весни, пробудження природи. Найбільш поширеною традиція обливати дівчат водою є в західних регіонах країни. За словами місцевих мешканців, в селах ввечері молодь збиралася коло церкви і молоді парубки обливали водою дівчат, щоб продемонструвати свою симпатію. Дівчина, зі свого боку, повинна була подарувати крашанку. Проявлення такої уваги до дівчини часто говорить про майбутнє весілля, тому старше покоління поблажливо ставиться до молодіжних розваг. Обливання чистою холодною водою має значення очищення тіла і душі і відсилає нас до обряду Хрещення. В деяких країнах Європи також існують схожі звичаї: обливання себе, інших людей, а подекуди і будинків, чистою джерельною водою як символ весняного очищення.

Назва Волочильний понеділок пов’язана з традицією ходити в гості до родичів, односельців, пригощати один одного великодніми смаколиками, освяченими у церкві напередодні. “Христос воскрес!” – вітаються люди в цей день і обмінюються писанками. Діти відвідують своїх хрещених батьків, дідусів і бабусь, несуть їм калачі та крашанки. Ті, в свою чергу, пригощають малих печивом, цукерками, домашніми ковбасами.

Ще одним проявом святкового настрою стали гаївки у супроводі дівочих хороводів. Ці обрядові пісні присвячені весні та початку робіт у полі, називають ще веснянками, риндзівками, гагілками, ягілками. На фоні відродження національної культури, інтересу до історичних звичаїв предків народні гуляння у Світлий понеділок проводять у етнографічних музеях під відкритим небом. Яскравим прикладом є торжества у Шевченківському гаю у Львові, де в цей день збирається безліч туристів і місцевих мешканців. Вони мають нагоду не тільки прийняти участь у святкових ритуалах, а й ознайомитися з автентичними виробами майстрів, що зберігають і розвивають таємниці традиційних українських ремесел.

Більше новин на: Яворів Інфо

Правоохоронці національної поліції та представники служби безпеки України закликають усіх вірян бути особливо пильними під час святкування Великодня, адже ворог може влаштувати масові провокації.

Речниця управління СБУ у Львівській області Роксолана Яворська наголосила на дотриманні усіх заходів безпеки під час святкувань.

”Російська пропаганда цими днями поширює інформацію про те, що можливі насильницькі дії під час Великодніх святкувань, а саме під час церковних богослужінь. Таким чином російські засоби масової інформації готують підґрунтя для виправдання дій, які вони можуть вчинити. Тому ми закликаємо усіх вірян подбати про свою особисту безпеку під час відвідування святкових літургій та уникати масових скупчень людей. У зв’язку з цим ми рекомендуємо мінімізувати масові святкування”, – зазначила Роксолана Яворська.

Також представниця СБУ нагадала про гарячу лінію на яку необхідно повідомляти інформацію у випадку повідомлень про підготовку до ймовірних диверсій чи інших провокацій.

”Якщо ви помітили нездорову зацікавленість певними людьми стосовно оборонних чи інших стратегічних об’єктів Львівщини не зволікайте та повідомляйте це органам правопорядку. Просимо дзвонити на гарячу лінію СБУ у Львівській області за номером телефону: 261-61-43. Лише спільними зусиллями ми зможемо подолати ворога”, – сказала Роксолана Яворська.

Заступник начальника управління превентивної діяльності поліції Львівщини В‘ячеслав Задорожний розповів як правоохоронці забезпечуватимуть публічну безпеку та порядок під час Великодніх свят.

”Національна поліція переведена в посилений режим несення служби. Усі наряди наближені до місць проведення богослужінь, а також посилені автопатрулі на дорогах державного значення. Якщо поліцейські виявляють осіб, які без спецперепусток пересуватимуться містом в умовах комендантської години, то з такими людьми проводять профілактичні бесіди, здійснюють поверхневу перевірку та у випадку підозр доставляють у відділки для подальшого з’ясування обставин”, – сказав В‘ячеслав Задорожний.

Більше новин на: Яворів Інфо

Великдень — день, у який християни святкують Воскресіння Ісуса Христа, що сталося на третій день після його смерті, при чому день смерті вважається першим днем.

24 квітня 2022 року – найбільше християнське свято – Воскресіння Христове, або Пасха. Цього дня святкують перемогу Ісуса Христа над пеклом та смертю. За словами апостола Павла, воскресіння Христове – головна подія, що лягла в основу християнства.
Саме слово «пасха» походить від єврейського «песах», що означає «проходження мимо» чи «перехід» — Ангел Божий пройшов мимо єврейських будинків, двері яких було помазано кров’ю пасхального ягня, та зберіг від смерті єврейських первістків. З цього почалися події Виходу — позбавлення народу Божого від єгипетського рабства та перехід до свободи. З того часу щороку юдеї святкували Пасху як пам’ять по ті спасенні події.
Християнська Пасха — це спомин про страждання, смерть та воскресіння Ісуса Христа. Сина Божого було розіп’ято напередодні єврейської пасхи, а воскрес він у перший день після суботи, який у деяких мовах згодом дістав назви дня воскресного. У пасхальні дні християни не тільки споминають ті головні події з життя Ісуса Христа. Ми також святкуємо перехід від рабства гріху до свободи дітей Божих та водночас від смерті до воскресіння та справжнього життя.
Воскресіння Ісуса Христа — подія, яка стала основою християнської віри. «Якщо Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна й віра ваша», — звертався до християн апостол Павло. Христос переміг смерть. Через Свою смерть і воскресіння Він приводить до життя кожного, хто справді вірує в Нього та сповнює Його заповіді. «Якщо ми віруємо, що Ісус помер та воскрес, то й померлих у Ісусі Бог приведе з Ним», — писав апостол Павло до Солунян.
Значення Воскресіння Христового для людства робить Пасху найзначнішим торжеством серед усіх церковних свят — Святом свят і Торжеством торжеств.

Більше новин на: Яворів Інфо

Перша угода про дружбу і співробітництво між містами країн-союзників по Антигітлерівської коаліції було підписано ще в 1944 році між Сталінградом і англійським Ковентрі – містами, практично повністю зруйнованими війною. У 1944 році жителі міста Ковентрі у Великобританії підготували для міста побратима скатертину, на якій вишиті імена 830 жінок Ковентрі і Леді Майоресси пані Емілі Сміт. Також на ній були вишиті слова «Краще маленька допомога, ніж велике співчуття».
Всесвітній день поріднених міст проводиться щороку в останню неділю квітня за рішенням Всесвітньої федерації поріднених міст (ВФПМ), створеної більше 40 років тому.
Всесвітня федерація поріднених міст (ВФПМ) – міжнародна неурядова організація, мета якої – зміцнення дружніх зв’язків між містами різних держав, була заснована представниками міст-побратимів в Екс-ле-Бен (Франція) 28 квітня 1957 року. Об’єднує понад 3 500 міст більш ніж 160 країн.

У 2022 році Всесвітній день поріднених міст припадає на 24 квітня.

Більше новин на: Яворів Інфо

Велика (Великодня, Страсна) субота — останній день страсного тижня. Ця субота присвячена спогаду про перебування Ісуса Христа у гробі.

За давніми українськими традиціями у Велику суботу в обов’язки господаря входило наробити свічок і зладнати кошик для посвяти. Жінки ж фарбували крашанки в лушпинні цибулі, або, як кажуть Київщині, «галунять яйця», а в Карпатах — «сливчать сливки». Шкарлупу й яєць, що тріснули або розбилися відносили до річки й пускали на воду, «щоб допливла до рохманів ( померлих душ) і сповістила, що за завтра Великдень».

Крашанки переважно фарбують у червоний, жовтий, синій, зелений і золотистий кольори. Яєць красять 13 (мають тут на увазі 12 апостолів і Спаситель). Найбільше готують червоних крашанок, бо це нагадує про кров Спасителя. Люди вірили, що в свяченому яйці знаходиться сорок милостень, а отже, й перебуває «Дух святий», а тому лушпиння зберігали, щоб підкурити ним людей та худобу від пропасниці. Перше пофарбоване яйце віддавали наймолодшому в сім’ї. Не годиться робити чорних, бо вони нагадують про кров «лукавого».

Раніше випускали з яйця всю рідину, порожнє фарбували і вішали коло ікон. Тепер цей звичай майже забувся, бо хтось сказав, що тоді, коли гримить грім , “той що під греблею сидить” (нечистий), ховається в порожніх крашанках.

Особливо клопітно жінкам у страсну суботу. Адже потрібно напекти пасок, приготувати смажене й варене їство, нафарбувати яєць і посвятити їх у церкві. Відповідно до традицій у свято Воскресіння Христового на столі має бути не менше 12 страв. А найбільше, у суботній день трудиться піч – гріється вода, готується смажене й варене їство, печуться чорні паски, себто паляниці, запікають писанки. Крім того, якщо в четвер не вдалися жовті паски, то їх повторно виробляли у суботу. За різними турботами непомітно спливає день. Як тільки в оселі згустились сутінки на покуті запалюють божницю, яка горітиме цілу ніч. Біля храму, в центрі села, на пагорбах молодь розпалює багаття, котре має горіти доти, доки не проспівають «Христос Воскрес». Вогнища зігрівають тих, хто прийшов на всюношну. Щоб вони змогли зігрітися, почути цікаві казки і перекази. З цим вогнем пов’язана біблейська історія, згідно з якою, коли помирав розіп’ятий Христос, довкіл ватри разом з охороною сидів і Святий Петро.

Велика субота – день доброти, примирення й всепрощення. Сьогодні обов’язково потрібно просити пробачення в усіх, кого могли скривдити. Бажано помиритись з усіма, з ким посварились – не потрібно затьмарювати завтрашнє свято негативними почуттями й емоціями. Також у суботу перед Великоднем обов’язково потрібно роздати милостиню всім нужденним, які зустрінуться на життєвому шляху. Ну а родичі й близькі люди не повинні залишитися без великодніх подарунків.

У цей день не відмовлялось людям у проханнях. Також у Велику суботу не поминають покійних, це означає, що не ходять на цвинтар.

Кожен віруючий напередодні великого свята намагався поводитися праведно, не сваритися ні з ким, не лаятися й утриматися від з’ясування стосунків.

Всі – і дорослі і підлітки намагалися не спати всю ніч. Казали: «якщо проспить всеношну господар, то виляже пшениця, а коли господиня, – льон»; дітей також заохочували до цього різними обіцянками, наприклад в такий спосіб: “якщо не проспиш всюношну, то неодмінно знайдеш кубло дикої качки….” Отже, в суботу люди жили передчуттям великої радості, «що недалечко красне яєчко» – прихід до довгожданого Великодня.

На заутрені Великої Суботи плащаниця обноситься навколо храму, підноситься до відкритих царських воріт і повертається на “гробницю” посередині храму. Літургія у цей день буває пізніше, ніж звичайно, і з’єднується з вечірнею. На службі читаються п’ятнадцять паремій, що оповідають про старозаповітні пророцтва про спасіння людей хресною смертю Спасителя.

Незадовго до півночі у всіх храмах служиться всеношна, на якій плащаницю несуть у вівтар і покладають на престол.

Великодню заутреню, урочисте богослужіння, присвячене воскресінню Христа, звичайно починають опівночі.

У суботу люди жили передчуттям великої радості — довгожданним очікуванням Великодня.

Більше новин на: Яворів Інфо