Місяць: Січень 2018

Більше 55 млн. грн коштів обласного фонду охорони навколишнього природоохоронного середовища депутати розподілили на природоохоронні заходи, які будуть здійснюватися у 2018 році.
Сформовано перелік із 64 природоохоронних заходів на загальну суму 50147,0 тис. грн та передбачено співфінансування 3 проектів МТД на загальну суму 5180,0 тис. грн, залишено нерозподіленими 10173,0 тис. грн.
Відтак кошти скерують на реалізація заходів із розвитку та розширення територій природно-заповідного фонду, проведення заходів, спрямованих на запобігання знищенню чи пошкодженню природних комплексів територій та об`єктів природно-заповідного фонду, здійснення заходів, пов’язаних із відтворенням та охороною природних ресурсів, будівництво, реконструкція чи ремонт споруд для очищення стічних вод, системи роздільної каналізації, каналізаційних мереж і споруд на них, проведення заходів щодо відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану річок, а також заходів для боротьби з шкідливою дією вод; благоустрій водойм, рекультивація порушених земель та територій полігонів твердих побутових відходів (сміттєзвалищ), проведення заходів із захисту від підтоплення і затоплення територій, сільськогосподарських угідь та ін. об`єктів, будівництво (реконструкція) гідротехнічних, берегозакріплювальних, протизсувних, протиобвальних споруд.
В рішенні прописано основні природоохоронні заходи з покращення навколишнього середовища, будівництва та реконструкції каналізаційних мереж, придбання спецтехніки, а також створення нових та підтримка діючих ландшафтних парків та місць відпочинку тощо.

Львівська обласна рада сьогодні, 30 січня 2018 року, своїм рішенням внесла зміни до показників обласного бюджету Львівської області на 2018 рік, які дозволять завершити будівництво (реконструкцію), капітальний ремонт обласних об’єктів соціально-культурного призначення, а також збільшать видатки за рахунок залишку коштів, що утворився на початок року в обласному бюджеті за субвенціями з держбюджету. Про це йдеться на сайті Львівської обласної ради.
Відтак депутати, затвердивши перелік капітального будівництва об’єктів соціально-культурного та житлово-комунального призначення з 66 пунктів, врахували у змінах до бюджету – 148,8 млн грн на реалізацію цих проектів у 2018 році.
Крім того, депутатський корпус збільшив галузі освіти видатки на 59,2 млн грн. Ці кошти спрямують, зокрема на придбання шкільних автобусів та обладнання для загальноосвітніх навчальних закладів міст, районів та ОТГ.
Галузі охорони здоров’я обласні парламентарі збільшили видатки на 351,7 млн грн. Зокрема, на розвиток сільської медицини передбачається – 302 млн грн. Крім того, перехідними є ще майже 50 млн грн субвенції з держбюджету в рамках спільної з Міжнародним банком реконструкції програми «Онкопревенція».
Також обласна скарбничка поповнилася на 25,7 млн грн субвенції з держбюджету на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку територій. Це перехідні кошти з минулого року, які не були використані, оскільки надійшли наприкінці 2017 року.

Закон про деокупацію легалізує торгівлю на крові, загрожує «криміналом» військовослужбовцям та посилює агресора. Про це заявив сьогодні, 30 січня 2018 році, у своєму виступі на сесії Львівської обласної ради депутат Львівської обласної ради Ігор Тенюх.
За його словами, на четвертому році війни з Москвою влада так і не назвала війну війною.
«Цей закон закріплює фактичну капітуляцію в кримському питанні, передбачає застосування різних правових підходів до окупованих Москвою територій ‒ Криму, Донеччини і Луганщини, що є неприйнятним. Замість окупанта платити за утримання окупованих територій будуть українці. Так обов’язок щодо соціального та пенсійного забезпечення осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях, ст. 6 цього закону покладає на Україну, а не на агресора Росію.
У документі взагалі відсутні дати початку окупації Донбасу, а дата початку окупації Криму згадується лише в преамбулі, а отже не передбачає жодних правових наслідків. Відповідно, насправді з правової точкою зору Росія не визначається цим законом окупантом, адже без чітко окресленого початку дати окупації не можливо пред’явити будь-які претензії до Росії», – наголосив депутат.
За його словами, закон порушує визначений Конституцією порядок використання Збройних сил України.
«Нашим військовим фактично забороняють навіть не воювати ‒ захищатися. Більше того, цей закон фактично криміналізує їхні дії. Кожен з них при здійсненні кожного пострілу буде зобов’язаний доводити, що була безпосередня загроза його життю.
Цим законом влада фактично легалізовує торгівлю на крові. Так, умови торгівлі з тимчасово окупованими територіями можуть встановлюватися Кабінетом Міністрів без жодних законодавчих обмежень», – йдеться в заяві.
Депутат наголосив, що рада відмовилась включити до законопроекту поправку про денонсацію Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією, а також Верховна Рада провалила спробу розірвати дипломатичні відносини з Російською Федерацією.

Сьогодні, 30 січня 2018 року, на сесії Львівської обласної ради депутати з ініціативи фракції ВО «Свобода» розглянуть звернення до Верховної Ради України щодо необхідності ухвалення Закону України «Про правонаступництво України щодо Української Народної Республіки». Пропозицію озвучив депутат від ВО «Свобода», голова Міжфракційного об’єднання учасників російсько-української війни Михайло Нискогуз.
За його словами, на жаль, на законодавчому рівні дотепер не визнано ні правонаступництво України щодо Української Народної Республіки, ні сам факт окупації України в 1921-1991 роках. Депутат закликав Львівську обласну раду підтримати звернення про ухвалення закону і наголосив, що народні депутати від ВО «Свобода» зареєстрували відповідний проект в парламенті.
У зверненні свободівців йдеться, що 22 січня 1918 року було видано IV Універсал, яким проголошено незалежність УНР, яка мала всі ознаки незалежної держави, а саме, власні державні кордони, військо, органи влади, законодавство, грошову одиницю, державні символи, здійснювала самостійну зовнішню політику, була повноцінним суб’єктом міжнародного права.
«Ми, депутати Львівської обласної ради, вимагаємо невідкладно ухвалити Закон України «Про правонаступництво України щодо Української Народної Республіки», в якому:
– проголосити, що Україна є правонаступницею Української Народної Республіки;
– визнати, що у період з 18 березня 1921 року по 23 серпня 1991 року Україна мала правовий статус окупованої країни;
– визнати, що Україна не є відповідальною за злочини, скоєні тоталітарним комуністичним режимом в період окупації її території з 18 березня 1921 року по 23 серпня 1991 року;
– встановити, що Російська Федерація як правонаступниця колишнього СРСР є винною у злочинах, скоєних проти українців тоталітарним комуністичним режимом в період окупації території України з 18 березня 1921 року по 23 серпня 1991 року», – зазначено в зверненні.

Три роки тому відійшов у вічність Андрій Кузьменко, більш відомий як Кузьма Скрябін.
У п’ятницю, 2 лютого 2018 року, о 16.00 год., у Львівському літературно-меморіальному музеї Івана Франка (вул. І. Франка, 150-152) відбудеться вечір пам’яті культового українського музиканта, лідера гурту “Скрябін” – Андрія Кузьменка.
Усіх запрошують згадати Кузьму та разом під гітару заспівати його пісні.

Жителям Львівщини нагадують, що через відлигу зараз виходити на лід небезпечно для життя – крига, яка залишилася на водоймах області, дуже тонка. Про це повідомили у прес-службі Львівської ОДА.
Виходити на кригу дуже небезпечно, адже товщина поверхні льоду зараз не міцна, і зимова риболовля або ігри на льоду можуть мати небезпечні наслідки. Щоб запобігти трагедії за таких умов, пам’ятайте: відпочивати на кризі можна лише у тому випадку, коли ви впевнені у її міцності.
Міцним вважається лід, якщо його товщина не менше 12 см (для однієї людини) і він має синій чи зелений відтінок. Для масового перебування людей на кризі лід має мати товщину близько 25 см.
При відлизі крига починає танути, на поверхню льоду може потрапляти вода, сніг. Якщо у цей момент за низької температури лід почне замерзати знову, крига матиме жовтуватий або білий відтінок. Ступати на неї небезпечно, адже за таких умов збільшується ризик провалитись під лід.
Якщо ви ступили на лід і на ньому з’явилися тріщини – в жодному разі не продовжуйте свій рух. Відходьте повільно, не відриваючи ступні від льоду. Не вживайте спиртних напоїв перед виходом на лід. Якщо ви провалилися під кригу, широко розкиньте руки по краях і так утримуйтеся, щоб не зануритися з головою під воду. Намагайтеся не обламувати крайку льоду, без різких рухів вибирайтеся на лід, наповзаючи грудьми, і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Вибравшись із льодового пролому, відкотіться, а потім повзіть в той бік, звідки ви прийшли, адже там міцність льоду вже перевірена.
Якщо провалився під лід хтось інший, найперше – викличте рятувальників за номером 101. Доки вони їдуть, спробуйте допомогти самі. Візьміть довгу палицю, дошку або мотузку. Широко розкинувши руки, підповзіть до ополонки. За 3-4 метри до потерпілого протягніть йому палку або мотузку. Витягнувши потерпілого, повзком переберіться на берег та викличте «швидку» за номером 103.